Минулого тижня мені випала щаслива нагода у складі численного культурницько-мистецького колективу відвідати прифронтовий Донбас.
За добу, подолавши майже 1500 км, ми відразу розділилися на мобільні групи і, крім Краматорська, відвідали Слов’янськ, Дружківку й Костянтинівку. І всюди – у школах вишах, книгозбірнях, палацах культури й центрах дитячої творчости щедро ділилися своїми знаннями й уміннями, піснями й танцями, галицькими звичаями й традиціями, художнім словом, фільмами, науковими розслідами, а також книжками й часописами, яких було понад 50 чималих коробок.
Працівники бібліотек і палаців культури, викладачі й вихователі, а головно – діти різного віку та їхні батьки відкривали для себе незнану досі Україну з її неповторним різьбярством, коломийками, писанкарством, гончарством, строями, ляльками-мотанками, соломоплетінням, витинанками тощо.
По завершенні першого дня нас чекав справжній емоційний катарсис від перегляду вистави «Зерносховище» Львівського академічного театру для дітей та юнацтва. Трагедія Голодомору 1932 – 1933 рр. нікого не лишила байдужим, бо постала в настільки незвичному рішенні режисера А. Приходька, що глядачі й актори по завершенні вистави майже дві години її обговорювали, сперечалися, ділилися враженнями та спогадами. Апофеозом усього було спільне виконання нашого славня «Ще не вмерла Україна».
Другого дня, тими ж маршрутами, але в иншому складі митці й науковці Луцька, Хмельницького, Ужгорода, Тернополя, Івано-Франківська, Львова та области роз’їхалися до вдячних слухачів і глядачів.
У Краматорську зранку урочисто вшановували учнів – переможців конкурсу «Літні читання-2016» у рамках проєкту Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва «Вся Україна читає дітям», а ввечері представницьке журі вручило нагороди переможцям Першого східноукраїнського літературно-мистецького конкурсу «Кальміюс».
Черговим сюрпризом як для нас, так і для вщерть заповненої зали був феєричний двогодинний «Наш Шевченко» – концерт сестер Тельнюк у супроводі Луганського симфонічного оркестру, який традиційно всі разом завершили Державним славнем України.
Два дні поспіль «Книжкова толока – Книжковий дворик», яка відбулася завдяки Л. Хомчак, та у складі Д. Корній, О. Гавроша, С. Синюка, Г. Пагутяк, І. Гентоша, Т. Качак, З. Суходуба, Л. Данильчук, В. Олеш, Н. Марченко, Л. Долик, М. Зубкова й инших презентували своє слово й книжки донеччанам і організаторам – місцевим волонтерам, які тягнуть майже самотужки всю просвітницьку діяльність у цьому неспокійному реґіоні.
Як я не намагався б розповісти про цей триденний калейдоскоп подій, моя розповідь буде не повною і, щоби уникнути підозр у суб’єктивізмі, пропоную лише фраґмент вражень пересічного глядача, які він виклав у інтернеті (стиль і правопис збережено): «БЕЗМЕЖНІСТЬ ЛЮБОВІ – я можу тільки цими словами висловити те, що було створено у Краматорську 11 – 12 листопаду. Вони приїхали зі всієї України, щоб сказати, що вони нас люблять. Але, навіть, слово фестиваль до цього не підходить. Може, дійсне, мистецька феєрія. В мене таке відчуття, що я зміг подивитися лише 1/100 того, що було. Одночасно на десятках майданчиків в дитячих центрах, бібліотеках, клубах, школах та дитячих садочках майстри слова, дії, ноти, пензля та ін. дарили нам своє серце...».
