У межах міжнародного дизайнерського фестивалю Design Week Milan 2024 у виставковому павільйоні Fabbrica del Vapore у місті Мілані, Італія, за посередництва представників асоціації Milano Markers та громадської організації Vita Word у рамках проєкту Emergency Design – Design Rebuild Life було презентовано роботи студентів Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка». Увага організаторів виставки на території Fabbrica del Vapore прикута до пошуку креативної молоді та експериментаторів у галузі дизайну, котрі створюють проєкти нової реальності. Саме для цих досліджень передбачено численні творчі лабораторії та майстерні, якими італійські дизайнери так пишаються.
Особливо тут було людно під час спільного воркшопу студентів і викладачів Міланської та Львівської політехнік. Ментором співпраці став професор кафедри дизайну та основ архітектури Андрій Павлів.
Приємно, що дві перші премії в номінаціях «Дизайн інтер’єру» та «Ландшафтний дизайн» отримала магістранка кафедри ДОА Анна Скицька.
Проєкт «Дизайн реабілітаційного центру у соляній шахті у м. Соледар» (керівники – професор Андрій Павлів, старша викладачка Роксоляна Квасниця) розкрив проєктну ідею переосмислення традиційного підземного простору соляних шахт для пошуку альтернативного середовища природнього укриття. Проєктна концепція розвивалась довкола створення багатофункціонального центру, в якому поєднано безпекові функції з можливістю реабілітації ментального та фізичного здоров’я, використовуючи сприятливий природний мікроклімат підземного соляного простору.
В номінації «Ландшафтний дизайн» Анна Скицька презентувала проєкт «Дизайн тимчасового житла на понтонній основі» (керівники – к.мист., доцент Руслан Галишич, к.мист., доцент Ігор Юрченко). Ідея створення «плаваючих поселень» виникла у зв’язку із проблемою замінувань територій під час військових дій. До моменту повного розмінування водойми можуть стати більш безпечним місцем для тимчасового житла. Для створення плаваючих понтонів магістрантка запропонувала використання місцевих природних матеріалів. Річкові території багаті на очерет та лозу, що вирішує проблему сировинної бази для будівництва тимчасового житла. Комбінуючи і трансформуючи типові блоки між собою, авторка проєкту сформувала задум тимчасового притулку із забезпеченням життєво-необхідних функцій, передбачаючи легкість і простоту монтажу та екологічність. Успішну апробацію ідеї використання цих матеріалів методом плетіння проєкт отримав в екомузеї болотяних рослин в італійському місті Равенні.
Читайте також інтерв’ю Анни Скицької «Перспектива стати затребуваним фахівцем надихає мене на постійне самовдосконалення».
