Нагадаємо, 13 вересня проректор з навчально-виробничої роботи Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Крайовський звітував на засіданні Вченої ради Університету про готовність матеріально-технічної бази до нового навчального року. Звичайно, мали на увазі і життєдіяльність навчального закладу в осінньо-зимовий період. Тоді доповідач висловив надію, що опалювальний сезон пройде нормально.
– Володимире Ярославовичу, ми у прес-службі торкнулися долонями до батареї 11 жовтня і відзначили: доволі таки тепла. А як у інших приміщеннях?
– Тепло майже скрізь. Скажімо, тепло у гуртожитки студмістечка подали у понеділок 10 жовтня. Ми порадилися з першим проректором Університету професором Володимиром Павлишем, і він скерував відповідного листа на адресу «Львівтеплокомуненерго», який і надав відповідний дозвіл. У цей день у місті розпочали опалювати дитячі садки, школи та лікарні. Зазначу, що тепло до гуртожитків йде не від наших котелень, а централізовано – від ТЕЦ-2. Були деякі проблеми з подачею тепла у 12-й та 14-й гуртожитки, але тепер уже все полагоджено. Наразі немає тепла лише у корпусі № 32 на вулиці Горбачевського, бо там йде монтаж нової котельні. Поставлено завдання завершити ці роботи до 15 жовтня. На жаль, не подали ще тепло у два корпуси на вулиці Самчука (кафедра фізвиховання). Через це не функціонує, зокрема, басейн, хоча там вже заплановані заняття. Така затримка пов’язана головним чином із проведенням тендерів, процедура яких і надалі залишається обтяжливою і непрозорою. Окрім того, корпус, в якому розміщений басейн, є пам’яткою архітектури, тому були потрібні спеціальні дозволи на проведення робіт. Свідомо не запустили котельню у приміщенні колишнього Палацу спорту «Трудових резервів», бо там ще тривають ремонтні роботи і заняття не проводять. Це стосується і вулиці Конюшинної, де розміщені наші склади, автогосподарство і технопарк.
Хотів би сказати і таке: тепловики знають, що початок опалювального сезону входить у нормальний режим роботи за днів сім. Адже можуть потекти батареї, вони бувають «заповітрені». Такі дрібні вади ми оперативно усуваємо.
– Знаємо, що наші люди дуже переживають, чи зможуть цьогоріч оплатити платіжки за енергоносії через відчутне підняття тарифів. А Університету вистачить коштів на оплату газу та електроенергії?
– Пригадую, були такі часи, коли Міністерство освіти і науки на 100 відсотків оплачувало наші комунальні потреби. Але останніми роками намітилася тенденція, коли відомство виділяє нам лише 50 відсотків необхідних коштів, а другу половину сплачує Університет зі своїх зароблених грошей. Принаймні, на засіданнях ректорату я не чув якоїсь тривоги щодо оплати за енергоносії.
– Між тим не втрачає гостроти питання ощадливого використання енергоносіїв...
– Найефективніший шлях економії – це оновлення котельного господарства. Зараз у нас є 15 котелень, з яких одна працює на твердому паливі і одна – на електриці. 10 котелень – сучасні, з високим коефіцієнтом корисної дії. Нам залишилося замінити ще 5 котелень. Відчуйте, як кажуть, різницю: коефіцієнт корисної дії старих котелень десь 65 відсотків, а сучасних – 95–97. Економія газу, а значить і грошей, – у межах 30 відсотків.
– А чи введені в експлуатацію нові потужні котли німецької фірми «Вісман» у центральній котельні, які були закуплені після сумнозвісної аварії, що сталася тут кілька років тому?
– Проведена значна робота з їхнього встановлення, зокрема підсилено фундаменти, адже вага кожного котла 20 тонн. Поки що вони не працюють, бо потрібно закупити деяке додаткове обладнання, зокрема насоси, апарати для хімічного очищення води тощо. Наразі маємо два робочі котли. Одного цілком достатньо, другий запустимо, якщо температура опуститься нижче 15 градусів.
– Цікаво, яка санітарна норма температури має бути у службових приміщеннях?
– В аудиторіях, кабінетах та лабораторіях – 18 градусів. У місцях загального користування – 16 градусів. Дещо інший температурний режиму гуртожитках: тут температура має бути від 18 до 22 градусів.
– Чи вдасться упродовж зими витримати такий температурний режим?
– Скажу чесно: не скрізь, але мерзнути ніхто не буде. Я вже доповідав на засіданні Вченої ради Університету, якщо котельне обладнання експлуатують упродовж 40 і більше років (а у нас є такі приміщення), то воно не підлягає будь-якій модернізації, лише заміні на нове. Тому покладаємо великі надії на інвестиційний проект Європейського банку, яким передбачено цілий комплекс робіт з оновлення нашого котельного господарства, а також утеплення приміщень. Є надія, що реалізація проекту почнеться наступного року. Це випливає з відповіді Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич на запит ректора Львівської політехніки Юрія Бобала. Сподіваємося на Європу, але і самі не сидимо склавши руки, шукаємо різні шляхи енергоощадності й енергоефективності. Новинкою цього опалювального сезону є обладнання теплових завіс у трьох корпусах – головному, п’ятому та одинадцятому. Вони покликані відсікати холодне повітря з вулиці.
– Я розумію, що оцінка своєї роботи – річ вельми суб’єктивна. Проте, як би ви оцінили початок опалювального сезону в Університеті за 5-бальною шкалою?
– На «тверду» четвірку.
