Дорогі політехніки!
2022 рік зупинився для всіх нас на позначці 24 лютого, коли ворог почав руйнувати наше звичне життя, вбивати, знищувати все те, чим ми жили. Повітряні тривоги, які розбудили Україну вдосвіта того дня, стали початком нашої відчайдушної боротьби…
Цей рік ― найстрашніший з усіх, які ми переживали. Ми зазнали стільки втрат… Та водночас ми, українці, згуртувалися, викристалізувались у єдиний народ, який не дозволив ворожій армії втілити жодної з поставлених цілей.
Дякую кожному, хто не склав у цей час рук, а став до боротьби ― на фронті, у волонтерстві, у щоденній праці.
Львівська політехніка за цей рік також змінилася.
Ми показали єдність у допомозі нашим Збройним силам.
Ми розкрили обійми для наших земляків, які через бойові дії в їхніх містах і селах вимушені були покинути свої домівки.
Ми продовжили освітній процес, розуміючи, як важливо нині готувати фахівців, які й у час війни, і після нашої перемоги будуть відбудовувати і творити Україну.
Вдячний нашим друзям і партнерам, які не стояли осторонь у такий складний час, а допомагали і підтримували Львівську політехніку, вболіваючи за нас, поділяючи наші цінності.
Святкуючи Різдво, постараймося наповнити його глибшим змістом, аніж зазвичай! Адже сьогодні так багато людей потребують променю надії, який освітить темряву війни. Подаймо руку допомоги тим, хто з різних причин переживає скрутну годину.
Нехай Новий рік принесе нам такі очікувані, омріяні перемогу і мир! Бажаю, щоб Ваші серця були наповнені радістю, у родинах панували злагода і спокій, а найближчі люди були поруч!