28–29 листопада 2024 року в Будинку архітектора («Порохова вежа») у рамках заходу «ІАРД кластер 2024», започаткованого Інститутом архітектури та дизайну, студенти ІІ курсу кафедри містобудування презентували власні творчі експозиції, що відображають їхні особисті рефлексії щодо сучасного розвитку міст. Макети, створені студентами з власної ініціативи у позааудиторний час, стали окрасою заходу та викликали жвавий інтерес у відвідувачів Будинку архітектора, зокрема й під час цьогорічних профорієнтаційних заходів.
Авторський колектив групи АР-209 (Каріна Чепіль, Ніколетта Рубіш, Софія Брус, Мирослава Патер, Олеся Пліш, Марія Шевченко, Станіслав Стоцький, Даніела Іщенко, Назар Євдоченко), який експонував макет «Ідеальне місто?», пояснює свою концепцію так:
«Яким є місто, в якому ми хочемо жити? Як ми його уявляємо? І чи є ще щось окрім зовнішньої оболонки, яка нас оточує?
Ці питання ми часто ставимо собі, аби зрозуміти, що місто наших мрій – це поки лише чудова картинка у нашій голові, яка далеко не завжди є практичною, зручною та продуманою. Це «вау ефект» без душі, бо комфорт створюють особисті речі, які показують присутність людини. Утопія – це про надію і невідомість, про холод і відчуження, які ми зараз відчуваємо, бо все ще прагнемо до цього, але ще не є там.
Думаючи про прекрасне майбутнє, ми не пам’ятаємо про звичне сьогодення. Забуваємо про місце, яке дало нам міцне коріння і тепло, але не дало безпеки і зручності. Це далеко не завжди прекрасне місце, але це той простір, який назавжди залишиться у нашій пам’яті. Це графіті на стінах і мокра білизна на балконі, це різнокольорові балкони і магазини на перших поверхах. Це про пам’ять, яку не так просто витруїти.
Ми зараз стоїмо на межі минулого і майбутнього, бо попри спогади розуміємо, що потрібно рухатись далі. Наші мрії все ще не сміливі, не ідеальні і часто не детально продумані, але ми робимо ці кроки у невідомість. Ми стаємо новими творцями майбутнього, яке поки є таким далеким і таким недосяжним. Кожен з нас вірить, що «утопія» може стати практичною, якщо приділити цьому більше часу.
Але чи це буде так, залежить від кожного».
Під час презентації цієї експозиції доцент кафедри містобудування, к.арх. Роман Любицький підкреслив, що «студенти перших курсів, які ще не мають значного професійного досвіду, володіють унікальною здатністю тонко та щиро рефлексувати на тему урбаністики. Іноді, на мою думку, саме ця чутливість слабшає у професіоналів із набуттям досвіду. Презентована творча експозиція відображає своєрідну «еволюцію» урбаністичних концепцій, яку ми часто спостерігаємо в містах. Проте ця «еволюція» нерідко є лише симулякром – формою без сутності. Вважаю, що така рефлексія студентів є вдалою, і ця експозиція цілком може бути показана на інших виставках сучасного мистецтва»
Колектив ІАРД висловлює подяку Силам оборони України за можливість навчатись і професійно розвиватись на благо майбутнього України!
