Нещодавно під час візиту до Львівської політехніки делегації з турецького Університету Карабюк ректор вишу професор Рефік Полат доволі докладно зупинився на особливостях навчання в їхньому закладі. Можливо, один виш не може цілком репрезентувати систему освіти у країні, але допоможе нашим читачам скласти уявлення про деякі відмінності між вищою школою в Україні і в Туреччині.
Нашого читача Карабюкський університет може зацікавити ще й тому, що наступного року тут почнуть викладати українську мову.
Як розповів очільник вишу, університет засновано 2007 року на базі давнішого 30-річного навчального закладу:
– Ми кампусний університет. Наші корпуси розташовано між двома містами – Карабюк (адміністративний центр однойменної провінції на півночі Туреччини на узбережжі Чорного моря) та Сафранболу, деякі корпуси – також в останньому, яке, до речі, перебуває під захистом ЮНЕСКО.
У Карабюкському університеті навчається 50 тисяч студентів на 15 факультетах і 200 кафедрах (крім технічних і гуманітарних напрямів, є ще медичний факультет, теології та залізничного транспорту). У структурі університету також є Інститут сталеварного виробництва.
– У місті Карабюк розташовано перший у Туреччині сталеварний завод, який досі працює. Він єдиний у країні виробляє залізничні рейки, колеса для потягів тощо. За рік вони виготовляють понад 2 млн тонн заліза та сталі як сировини. Тому ми співпрацюємо з таким великим заводом, готуємо для них фахівців, технічні кадри, – розповів ректор.
Причина, чому в університеті так багато студентів: завдяки політиці держави виш пропонує денну і вечірню форми навчання. Студенти мають можливість увечері вивчати ті ж самі спеціальності, що і вдень. Крім цього, в його структурі є вищі професійні школи, які дають освіту впродовж двох років.
А ще керівництво університету поставило собі за мету залучати якнайбільше студентів з-за кордону.
– Ми університет, який швидко розвивається в плані міжнародної співпраці, – акцентував професор Рефік Полат. – Зараз у нас є 4 тисячі міжнародних студентів, близько 100 іноземних викладачів. Наша мета – досягти 10 тисяч іноземних студентів та 200 іноземних викладачів. Крім знаної всіма програми Erasmus (тут наш університет веде перед серед турецьких вишів), є й інші програми обмінів. Одна з них – турецька програма обміну, яка називається «Мівляна».
Відмінність цієї програми від Erasmus – джерело фінансування: кошти надає турецький уряд. Карабюкський університет у межах цієї програми може укладати договори про співпрацю з будь-якими вишами світу. «Мівляна» так само фінансує обмін і студентами, і викладачами. Студенти можуть приїжджати до Туреччини на один семестр, максимум два, викладачі – від двох тижнів до трьох місяців. Турецький уряд фінансує як витрати на тих викладачів і студентів, які приїздять, так і на тих, котрі їдуть за кордон. В Україні через «Мівляну» влада особливо фінансує технічні спеціальності. До слова, Карабюкський університет серед лідерів у Туреччині теж саме за технічними спеціальностями.
Бюджет університету Карабюка – це повністю кошти держави: один тип бюджету – на викладачів, інший – інвестиційний. Наступного року бюджет вишу, за словами ректора, становитиме приблизно 200 млн лір – це 50 млн доларів США. За ці 10 років, відколи існує університет, було зведено чимало нових корпусів: частина за рахунок держави, деякі за кошти меценатів. На наступні 3 роки заплановано будівництво на 30 млн доларів.
– У Туреччині, зокрема в нашому університеті, не беруть плати за навчання зі студентів, – розповідає ректор. – Незначну доплату роблять тільки студенти вечірнього навчання. А зі студентів з-за кордону плата за навчання становить приблизно 450 доларів на рік, незалежно від спеціальності.
– Причина того, чому наша освіта така дешева для іноземних студентів: ми хочемо підняти свій міжнародний імідж, – пояснює професор Рефік Полат. – Тому прагнемо залучити якнайбільше студентів із різних країн. А що стосується міжнародних викладачів, то ми навпаки пропонуємо їм вищу зарплату, щоб залучити найкращих. Наприклад, для закордонних професорів платня може становити близько 2,5 тисяч доларів. Завдяки таким цінам на навчання нам вдалося залучити тих студентів, які показали хороші успіхи в навчанні, але водночас мають не дуже великі фінансові можливості.
Навчання на частині факультетів повністю відбувається англійською мовою: машинобудування, електрика та електроніка, комп’ютерна інженерія. Від наступного року на англійську переходять мехатроніка та інженерія матеріалів і металів. Планують запустити англійськомовне навчання на кафедрі управління та міжнародних відносин.
На інших факультетах та кафедрах навчання ведуть турецькою мовою. Іноземних студентів, які збираються навчатися турецькою, впродовж одного року навчають у спеціальному центрі турецької мови (як у Львівській політехніці є аналогічні курси з української). Крім того, як іноземним студентам, так і турецьким пропонують підготовчі курси англійської мови.
