Існує багато форм навчання, які допомагають урізноманітнити навчальний процес та доповнити традиційне навчання. Сьогодні говоримо про контекстне та проблемне навчання, особливістю яких є умотивованість студентів у навчанні та вміння правильно підходити до розв’язання проблем, з якими фахівець зіштовхується у своїй професійної діяльності.
«Проблемне навчання передбачає виклад дисципліни у висвітленні проблеми перед аудиторією та її розв’язання разом зі студентами. Контекстне навчання – це коли залучають зміст навчання до контексту розв’язання важливих завдань професійної діяльності. Фактично, це шлях, яким йшли вчені, що формували дисципліну в тому вигляді, якою вона є зараз. Викладач ставить проблему перед студентом, та розв’язує її разом зі студентами, це потребує тісного контакту. Під час очного навчання студенти перебували в середовищі, де застосувати проблемні та контекстні методи було простіше, а нині, на дистанційному навчанні, з цим складніше. У кожній галузі та спеціальності є свої проблеми, де до викладу дисципліни залучається проблемна форма навчання. Якщо у педагогіці існують проблеми, пов’язані з викладанням, то в інженерній справі питання присвячено спорудженню чогось...», – пояснює проректор з науково-педагогічної роботи Олег Романович Давидчак.
Тож у традиційній формі навчання викладач розповідає чи демонструє студенту як розв’язувати ту чи іншу проблему, розв’язує її та ділиться власним досвідом, розповідає як вчені знаходили розв’язок, у такому випадку студент виступає слухачем. А у контекстному та проблемному навчанні педагог включає студентів у роз’яснення та створює умови для розв’язання проблеми у рамках якоїсь дисципліни, це є активне навчання, тобто студент стає учасником творчого процесу, який поєднується із навчанням. Олег Романович говорить, що кожен викладач упроваджує ці форми навчання у своїх дисциплінах точково, у межах можливостей та ресурсів. Також у нашому університеті є Центр інноваційних освітніх технологій в Інституті права, психології та інноваційної освіти, який розробляє ряд курсів, які дають як теоретичні, так і практичні навички використання цих форм навчання для викладачів. Хоч центр створено нещодавно, проте він добре розвивається та активно впроваджує нові форми навчання, що дозволяє педагогам застосовувати ці знання на практиці. Проблемна та контекстна форми навчання дозволяють врахувати потреби викладачів і студентів та якісно підготувати фахівців до реальних проблем, які можуть виникати у професійній діяльності.
Процес запровадження контекстного та проблемного навчання й досі розвивається та потребує підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, тому в нашому університеті створено ряд програм щодо підвищення кваліфікації викладачів. Розвиток нових форм навчання відбувається постійно, вдосконалюються й семінари та навчання політехніків. Звісно, не кожен викладач готовий до нових форм навчання, адже є викладачі різної підготовки, проте він має раз на 5 років проходити підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності. За словами проректора у 2021 році планується проведення загальноуніверситетського моніторингу щодо ефективності контекстної та проблемної форм навчання.