Ні для кого не секрет, що всі першокурсники вступають в університет із величезними мріями та амбіціями. Одразу надії на «круте» працевлаштування та високу зарплату, ще й, бажано, аби брали без стажу. Минає трішки часу, студенти знімають свої «рожеві окуляри» та починають мислити тверезо. Так, Львів – це не столиця, але грошей теж йде чимало. Потрібно шукати підробіток, який не буде заважати навчанню. Не завжди ж «висіти» батькам на шиї. Вакансій чимало, але кого цікавить посада «офіціант» чи «кур’єр». Хоча, коли потрібні гроші, то сильно не перебирають.
То яку професію обрати собі для підробітку, щоб вдало поєднувати її з навчальним процесом?
До прикладу, Світлана Гнатюк, студентка третього курсу спеціальності «Журналістика» обрала вельми популярну професію серед тих, хто шукає роботу з вільним графіком, – менеджерка з продажу в колл-центрі. «Робота навчанню не заважає, я можу сама встановлювати свій графік, головне – відпрацювати певну кількість годин на тиждень»,– розповідає дівчина. Світлана зазначає, що великим плюсом є колектив компанії – більше 30% це такі ж студенти, як вона. Розповідає, що наразі не пробувала влаштуватися за професією, бо ще не таланило знайти відкриту вакансію. Заробітна плата в менеджерки невисока, в середньому на місяць виходить до 4 тисяч гривень. «На початку карантину дозволялося працювати дистанційно, на сьогодні працюємо в офісі», – наголошує майбутня журналістка.
Також одним із популярних варіантів підробітку серед львівської молоді є сфера громадського харчування. Дмитро Старостенков, третьокурсник напряму «Науки про Землю» Інституту геодезії, обрав собі професію кухаря в кебабній «Royal Kebab». Хлопець зазначає, що така робота займає багато часу, який мав би йти на навчання. Юнак погоджується зі Світланою в тому аспекті, що, зазвичай, у місцях легкого підробітку дуже легко здружитися з колективом, адже там працюють люди більш-менш одного віку. «За фахом я ще не пробував влаштуватися. Надалі планую спробувати свої сили в геодезії, впевнений, що Політехніка надала мені багато знань та умінь у цій галузі і я зможу бути висококваліфікованим працівником», – ділиться своїми планами Дмитро.
А ось колезі Дмитра в навчальному плані, четвертокурснику-геодезисту Юрію Когуту поталанило працювати за своєю спеціальністю: «Працюю геодезистом завдяки викладачу, до якого звернувся колишній його студент із проханням когось порекомендувати». Хлопець розказує, що на навчання трішки бракує часу, але з будь-якої ситуації є вихід. Зате це можливість подивитися на свою професію під іншим кутом. «Я працюю в галузі будівництва автомобільних доріг. Усі колеги ставляться до мене з розумінням, ніхто не вивищується переді мною, всі на рівні. В колективі багато людей, які лиш декілька років тому покинули університетські парти», – додає Юрій. Майбутній геодезист планує залишитися на цій роботі, допоки не надоїсть або не захочеться спробувати себе в трішки іншій специфіці.
Студентка третього курсу кафедри дизайну архітектурного середовища Юлія Іванчо теж працює за спеціальністю: «Розробляю інтер’єри квартир, роблю детальні проєкти корпусних меблів. Кухні, наприклад». Дівчина задоволена своєю роботою, адже, за її словами, «розподіляє свій час правильно та все встигає». Юлія працює дистанційно неповний робочий день, адже наразі ще не може працювати повний робочий день. Якби вона працювала весь час в офісі, то «з навчанням та стипендією можна було б попрощатися». Після навчання майбутня архітекторка хоче розвиватися у своїй професії, пробувати стажуватися на фірмах за рекомендаціями Політехніки.
Усі студенти, з якими вдалося поспілкуватися, зазначають, що «робота – не вовк», її не потрібно боятися. Хлопці та дівчата радять навчитися правильно керувати своїм вільним часом протягом дня, аби не ламати голову на сесії через дедлайни. Не слід розчаровуватись, якщо не можете знайти роботу за спеціальністю зараз, вона сама знайде вас за деякий час. Освіта, яку надає Національний університет «Львівська політехніка», відкриє перед вами будь-які двері, – наголошують наші герої.