Стрімкий розвиток роботизованої техніки в Україні набирає обертів. Наочним прикладом цьому стала цьогорічна виставка «Зброя та безпека – 2021», на якій чимало нових роботів представила не лише вітчизняна «оборонка», а й приватний сектор. Щобільше, дослідження в галузі мобільної робототехніки тривають і у вишах. Зокрема, інженер-механік, доктор технічних наук, доцент кафедри автомобілебудування Інституту механічної інженерії та транспорту Національного університету «Львівська політехніка» Роман Зінько докладно розповів про перспективні розробки від львівських інженерів, електриків, механіків та програмістів.
За його словами, у цій тематиці робота розпочалася ще у 2014 році з початком російської агресії. Фактично всі напрацювання доводилося створювати з «нуля».
– Велике значення має підхід з точки зору організації й концепції розробки. Звісно, зі світовими гігантами й іншими професіоналами важко конкурувати, але напрацювання Національного університету «Львівська політехніка» доволі суттєві, – розповів Роман Зінько. – Нині винахідники відпрацьовують можливість використання групи роботів. Мова йде про так звані бойові рої. Також працюємо над вдосконаленням окремих елементів бойових роботизованих машин. На відміну від інших держав, що не воюють, Україна має унікальну можливість випробовувати комплекси і платформи в бойових умовах.
За словами інженера, основою проєкту є створення військової бойової одиниці, яку рекомендували у Збройних Силах представники технічної розвідки. Відповідно вже спроєктовано й виготовлено низку машин, які мають виконувати конкретні бойові завдання.
Дотепер вже створено 11 типів макетних, експериментальних та дослідних мобільних робототехнічних платформ, комплексів і їхніх модифікацій масою від 15 до 200 кг. Вони належать до розвідувальних, розмінувальних, транспортних, охоронних і навчальних класів машин.
Слід додати, що тривають зустрічі з представниками Збройних Сил, під час яких обговорюють можливості подальшої співпраці.
Роман Зінько розповів, що наразі машинами керують дистанційно з пультів. Пізніше планується впроваджувати елементи штучного інтелекту. Тобто, якщо машина рухається за кількасот метрів від оператора і на її шляху виникає перешкода, то у програмному забезпеченні слід встановити стандартні процедури, щоб робот міг працювати навіть у разі втрати зв’язку.
– В кінцевому результаті плануємо створити штучний інтелект з відповідними нейромережами, за допомогою якого комплекси працюватимуть без втручання людини, – значив інженер.
Слід зазначити, що проєкт зі створення роботизованої техніки фінансують спонсори, вкладають і власні кошти. Допомога може бути не лише фінансово, а й у постачанні складників для роботів, виготовленні окремих деталей. Крім того, керівництво університету надає відповідну організаційну, господарську та матеріальну підтримку проєкту.
За словами Романа Зінька, у розробці та виготовленні роботизованих платформ активну участь беруть студенти, які виконують допоміжні роботи – розробку креслень і виготовлення тих же гусениць, обслуговування машин тощо.
Докладніше про розробки львівських винахідників – на сайті АрміяInform.
