Студенти негативно сприймають реформи у галузі вищої освіти в Україні. Вони малообізнані з актуальними процесами у цій сфері, їм бракує розуміння суті освітніх реформ, пов’язаних зокрема із участю України в Болонському процесі, а також нових концепцій, як-ось студентоцентроване навчання. Принаймні такий стан справ засвідчують результати авторського соціологічного дослідження студента ІГСН Львівської політехніки Юрія Афоніна «Реформування інституту вищої освіти в сучасній Україні: студентське бачення». Воно стало основою бакалаврської кваліфікаційної роботи майбутнього соціолога.
Ті, хто з його опитаних про актуальні процеси в освітній галузі знає, визнають, що реформи впливають на навчальний процес і загалом життя студентів (за їхніми спостереженнями, або відчутно, або частково). Дехто оцінює зміни позитивно, однак домінує все-таки «мінусове» або ж наближене до нього ставлення; деякі респонденти зокрема наголошують на тому, що навчальний процес став складніший, але – не ефективніший…
У рамках свого проекту студент кафедри соціології та соціальної роботи навесні 2016-го опитав 390 студентів Політехніки – представників на той момент ІІ–V курсів, із різних ННІ (у співпраці зі Студентським відділом університету було сформовано вибірку, що адекватно відображала генеральну сукупність; опитування проведено за допомогою Google Forms). Хлопець вирішив поділитися результатами дослідження, тож ми спільно з ним підготували огляд найцікавіших позицій студентів щодо актуальних змін і процесів у сфері вищої освіти. Решті ж пропонуємо поміркувати – і собі відповісти на запитання про те, яким бачите навчальний процес в університеті і що, можливо, хотілось би змінити.
Віра Кубай і Дарія Щербак, студентки четвертого курсу Інституту права та психології:
«Мало базових і нових дисциплін»
В.К.: Загалом я задоволена, що тут навчаюсь. Мені подобається викладацький склад, ставлення і відкритість викладачів до студента. Але щодо системи побудови навчальної програми, то, думаю, на деякі предмети (соціологія, філософія) нам не потрібно так багато годин, натомість хочеться більше базових дисциплін. Скажімо, я маю намір стати адвокатом у галузі цивільного права, а в мене відповідної дисципліни є лише одна година на два тижні?.. Було б добре, якби ми мали більше практики, можливість вибирати предмети для вивчення, і щоб, окрім бази (а це цивільне, господарське, кримінальне і адміністративне право) у навчальний процес вводили й нові диспипліни (як ІТ-, медичне, корпоративне право), адже маємо йти в ногу з часом.
«Забагато конспектування та загальних питань»
Д.Щ.: Ми вчимо більш загальні питання (поняття, принципи, методи, порядок реалізації), а вузькі, специфічні теми не розглядаємо. Практичні нюанси можна дізнатись від викладачів-практиків, але у нас все-таки більше теоретиків. Ще ми дуже багато часу витрачаємо на конспектування, тоді як юрист має передовсім знати, вміти говорити і аргументувати. Щодо модулів? Без них не є важче. Коли ти вчив по кілька тем до модулів, то й забував їх швидше, а іспит, як на мене, краще організовує і сприяє тому, що матеріал якісніше відкладається в голові, систематизується.
Степан Репехович, студент другого курсу Інституту геодезії:
«Більше практики – ліпшим спеціалістом будеш»
Я студент інженерної спеціальності, і практика для мене дуже важлива. Якщо порівнювати з коледжем (де я вчився), то в університеті співвідношення теорії і практики дуже хороше. Інколи доводиться працювати додатково. Скажімо, зараз проходимо нівелювання ІІІ класу, то й після пар робимо виміри. Але це нормально: чим більше практики – тим ліпшим спеціалістом будеш. 90% наших викладачів вміють подати матеріал, донести його до кожного студента, зацікавити. Віртуальне навчальне середовище цьому сприяє. Я також за активніше використання візуальних форм подачі матеріалу – так він легше сприймається і засвоюється.
Анастасія Рудько, студентка другого курсу Інституту архітектури:
«Мене все влаштовує»
У принципі мене все влаштовує. Засмучує, може, хіба рівень кваліфікації деяких викладачів: зрідка, але трапляються такі, що не можуть відповісти на фахові запитання. У нас є багато завдань, які доводиться робити і поза парами, але коли ми вступали на архітектуру, то знали про це. Особливо напруженим є період сесії, але якщо впродовж семестру систематично працювати,– буде легше.
