Третьокурсник ІБІД Назар Держило став одним із дванадцяти переможців всеукраїнського конкурсу «Видатні українці Канади», учасниками якого були півтисячі старшокласників і студентів.
У час найгарячіших подій Революції Гідності хлопець (йому тоді не було й 16 років) 6 лютого 2014 року отримав важке поранення внаслідок вибуху в Будинку профспілок.
– Переданий невідомим пакет із надписом «Ліки», що вибухнув у руках мого побратима, назавжди змінив моє життя. Я втратив одне око, отримав термічні опіки другого ока, відкриту черепно-мозкову травму, численні переломи кісток черепа й обличчя. На щастя, з Божої ласки та завдячуючи допомозі небайдужих людей, я одужав. Майстерні реконструкції та пластики, які провів канадський хірург Олег Антонишин, повернули мені обличчя, що вселило твердий намір міцно стати на ноги та досягти успіху, не зважаючи на травми, – розповів Назар Держило.
Зараз хлопець, як й інші переможці, перебуває в Канаді, де вивчає англійську мову, знайомиться з канадським суспільством і представниками української діаспори.
– Мене дуже запалила конкурсна тематика і я твердо вирішив узяти участь. Ба більше – з деякими канадцями я вже був знайомий від 2014 року. Зокрема з Олегом Антонишиним, про якого підготував історію для конкурсу. Ще тоді я казав, що ми ще зустрінемося в Канаді. Так і сталося. У загальному це досить непоганий досвід. Я був націлений на перемогу, бо якщо чимось займаєшся, то треба працювати лише для перемоги, – наголосив хлопець.
Назар Держило ще й воює на східних теренах у складі добровольчого батальйону.
– Мені казали, що з одним оком мене не візьмуть воювати, крім цього, я шульга і прицілювався лівим оком, яке втратив, а тому мусив перевчитися на праворукого. Спершу я волонтерив в одній із організацій, ми допомагали бійцям, які повернулися з війни, розв’язувати різні юридичні проблеми. А згодом пішов воювати добровольцем, – зауважив мій співрозмовник.
Після завершення навчання Назар хотів би продовжити здобувати освіту за кордоном – освоювати інноваційну технологію видобутку сланцевого газу, бо переконаний, що це добра перспектива для нашої країни.