Студент ІКТА Богдан Маньковський — переможець міжнародних кіберзмагань у Молдові

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фото зі змагань

Нещодавно студент Львівської політехніки Богдан Маньковський (група КБ-306, кафедра захисту інформації ІКТА) став абсолютним переможцем міжнародних змагань з кібербезпеки, що відбулися в Молдові, посівши перше місце в загальному рейтингу. В інтерв’ю Центру комунікацій він розповідає про підготовку до змагань, ключові виклики та значення цього досвіду для професійного розвитку.

— Найперше розкажіть, як ви стали студентом Політехніки і чому обрали саме таку спеціальність?

— Мій вступ до Львівської політехніки був цілком свідомим і виваженим рішенням. Я підходив до вибору університету відповідально, аналізуючи не лише освітні можливості, а й загальну ситуацію в країні. Я шукав університет саме на заході України, адже реалії сьогодення змушують зважати не лише на якість освіти, а й на безпекові фактори та стабільність навчального процесу. Львівська політехніка одразу привернула мою увагу як один із найстаріших і найавторитетніших технічних університетів України.

Під час вибору я дізнався, що у Львівській політехніці є напрям, пов’язаний із кібербезпекою, і майже одразу зрозумів: це саме те, що мені цікаво. Спеціальність «Кібербезпека та захист даних» я обрав через її динамічність і актуальність. Це галузь, у якій неможливо зупинитися: технології постійно змінюються, з’являються нові загрози, нові інструменти та підходи до захисту інформації. Вона складна, але саме ця складність і мотивує до постійного розвитку.

До того ж я переконаний, що кібербезпека — це та сфера, яку в найближчі роки не зможе повністю замінити штучний інтелект. У будь-якій компанії кібербезпека — це про захист даних, фінансів, інфраструктури та фактично всього бізнесу. Тому мій вибір був не випадковим, а добре продуманим і стратегічним.

— Які у вас враження від навчання на кафедрі захисту інформації?

— Загалом мої враження від кафедри захисту інформації позитивні. Тут відчувається, що студентів сприймають не просто як слухачів лекцій, а як майбутніх фахівців. Є розуміння того, що в кібербезпеці дуже важлива ініціатива, і її тут справді підтримують.

Якщо ти хочеш брати участь у змаганнях, хакатонах чи інших професійних заходах — тебе заохочують. Викладачі часто діляться власним досвідом, радять додаткові ресурси та допомагають зорієнтуватись у професійній сфері.

Важливо й те, що навчання не обмежується лише теорією. Здобуті знання можна й потрібно одразу застосовувати на практиці, а це особливо важливо в кібербезпеці. Кафедра дає ґрунтовну фундаментальну основу, а все інше вже залежить від бажання самого студента розвиватися далі й поглиблювати знання самостійно.

— Як можете охарактеризувати своє студентське життя у Львівській політехніці? Що виявилося найважчим, а що — найцікавішим?

— Моє студентське життя тісно пов’язане з участю в хакатонах і CTF-змаганнях. Саме ці формати найбільше відповідають реаліям кібербезпеки, де важливо швидко аналізувати ситуацію, працювати з нестандартними завданнями та знаходити ефективні рішення.

Найскладнішим для мене було зібрати команду. Це не так легко, як здається на перший погляд. Команда — це не просто люди, які разом виконують завдання. Це взаємна довіра, відповідальність, спільні цілі та бажання розвиватися. Але коли знаходиш таку команду, вона стає справжньою опорою і мотивує рухатися вперед.

Найбільше ж мені подобається робота в умовах обмеженого часу. Коли потрібно швидко розібратися в новому завданні, розподілити ролі та знайти рішення — це дуже мотивує, і ти зростаєш як фахівець.

— Як ви дізналися про міжнародні змагання з кібербезпеки в Молдові і що спонукало взяти участь?

— Про змагання в Молдові я дізнався через CTF-спільноту. Інформація про такі події швидко поширюється серед активних учасників, особливо серед тих, хто регулярно бере участь у змаганнях і стежить за міжнародними ініціативами.

Коли я побачив оголошення про офлайн-змагання міжнародного рівня, одразу з’явилося бажання спробувати свої сили. Мене привабила можливість не лише позмагатися, а й побачити, як працюють учасники з інших країн, обмінятися досвідом і відчути справжню атмосферу міжнародної події.

— Чим ці змагання відрізнялися від інших конкурсів?

— Змагання Protocol Europa: Digital Waters Under Siege — Final CTF Round Cyber Security Young Talent Training 2025 мали кілька важливих особливостей. По-перше, це був офлайн-формат у Кишиневі, що одразу передбачає зовсім інший рівень концентрації, відповідальності та емоційного напруження.

По-друге, участь була індивідуальною, що означало повну відповідальність за свій результат і прийняті рішення. Особливо приємно, що ми поїхали цілою командою і в підсумку посіли всі три призові місця. Це ще раз підтвердило силу командної підготовки, навіть коли виступаєш індивідуально.

— Як ви готувалися до змагань і які дисципліни стали ключовими?

— До таких змагань не готуються за кілька тижнів. Це постійний і безперервний процес. Я регулярно працюю на платформах типу Hack The Box і TryHackMe, беру участь в інших CTF-змаганнях і таким чином постійно нагромаджую практичний досвід.

З університетських дисциплін особливо корисним стало програмування скриптовими мовами. Знання Python значно полегшує написання власних скриптів, автоматизацію процесів, обробку даних та аналіз результатів під час змагань.

— Які завдання були найскладнішими?

— Оскільки формат був CTF, завдання охоплювали різні напрями кібербезпеки. Найбільшим викликом для мене став реверс-інжиніринг. Це напрям, який потребує багато терпеливості, логічного мислення та концентрації, адже іноді доводиться довго аналізувати поведінку програми, перш ніж вдається знайти правильне рішення.

— Які були емоції після перемоги?

— Спочатку було важко повірити в результат. Здавалося, потрібен час, щоб усвідомити, що це справді перемога. Згодом прийшло відчуття радості та внутрішнього задоволення. Це був момент, коли ти розумієш, що довгі години практики, навчання та постійної роботи над собою дали результат.

— Які поради ви дали б студентам-початківцям у кібербезпеці?

— Моя головна порада — починати практикуватися якомога раніше. З першого курсу варто розвивати навички програмування, вчитися працювати з реальними завданнями й не боятися брати участь у змаганнях. Кібербезпека — це сфера, де практика вирішує дуже багато.

Також важливо знайти однодумців і не боятися помилятися. Саме через помилки приходить справжній досвід. І, звісно, варто постійно підтримувати цікавість до цієї галузі, адже без внутрішньої мотивації в ній нелегко досягти успіху.

Фото зі змагань Фото зі змагань