«Добрий вечір, ми з України. Ми – надійний тил воїнів, бо ми – волонтери», – приблизно так представляється більшість із волонтерів, які працюють у Гуманітарному штабі Тернополя, що розмістився у Центрі науки. Щоденно сюди приходить понад сотня волонтерів. Здебільшого це студенти. Працюючи, вони ще й примудряються слухати лекції в навушниках смартфонів.
Серед них – Михайло Вороняк, волонтер Гуманітарного штабу, студент Національного університету «Львівська політехніка». У Центр науки його покликав друг, який волонтерив тут до війни.
– Я прийшов на третій день і виконував різні роботи, – зізнався Михайло. – Масштаби центру розросталися на очах, за цих два тижні усе дуже змінилося.
Він вражений згуртованістю нашого народу і готовністю відкласти усі справи заради спільної мети – перемогти ворога.
– Це, безперечно, відчуває наша армія, і від цього стає лише сильніша духом, – впевнений волонтер. – І ми переможемо, бо по-іншому бути не може.