З перших днів повномасштабної війни студентка четвертого курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти Вікторія Зайдова надає консультаційну допомогу як волонтерка-психологиня.
– Чому ви вирішили стати волонтеркою й надавати психологічну допомогу?
– Сьогодні кожна людина в Україні робить те, що в її силі. Завдяки знанням, здобутим в університеті, я можу надавати консультаційну допомогу як волонтерка-психологиня. Це допомагає мені усвідомити, що я можу хоч якось вплинути на ту ситуацію, яка нині склалася в нашій країні. Також я набуваю цінного досвіду та реалізовую власний потенціал.
– Чи зріс попит на психологічні послуги? З якими проблемами до вас найчастіше звертаються люди?
– Досі попит на психологічні консультації був меншим, ніж передбачали. В нас не було поширеної реклами в соціальних мережах. Тепер я бачу багато постів у Facebook та Instagram. Думаю, наступного разу клієнтів побільшає. Наразі основними проблемами людей є відчуття провини за те, що вони залишилися в безпеці, а хтось постраждав. Також люди переживають, бо не знають, чого чекати від майбутнього. Є стан внутрішньої тривоги. Важливо стабілізувати цей стан і надати підтримку, щоб люди змогли відчути те життя, яке в них було до воєнних дій.
– Чому важливо звертатися до психолога у воєнний час?
– Нині ми всі перебуваємо у стані стресу і тривоги. Тож важливо відчути підтримку людини, яка «тримає себе в руках». Розмова з психологом допоможе людині впоратися зі своїми переживаннями і стабілізує її стан. Також під час консультації можна навчитися технік психологічної допомоги, які знадобляться в житті.
– Що найскладніше в роботі психолога в цей час?
– Насправді сьогодні страшно не тільки клієнтам, а й консультантам, які надають психологічну допомогу. Нам так само треба стежити за своїм станом та емоціями. Важливо тримати себе в стані спокою, щоб людина бачила, що може на тебе покластися. Також потрібно бути в ресурсі, бо під час консультацій усі сили йдуть на допомогу клієнтам. Я навчаюся на четвертому курсі, тож досвід психологічного консультування тільки назбирується. Для мене це новина. Але я хочу підтримувати та надавати допомогу кожній людині.
– На вашу думку, що має зробити кожен українець заради перемоги?
– Я впевнена, що сьогодні кожен робить усе можливе задля перемоги. Головне – не зупинятися. Нам усім треба єднатися та допомагати нашим військовим і внутрішньо переміщеним особам. Тепер більшість людей стали волонтерами. Варто розуміти, що наші сили й ресурси виснажуються. Щоб не зупинятися, потрібно волонтерити по черзі. Тоді підтримка надаватиметься стабільно.
– Як війна вплинула на ваше життя?
– Війна кардинально змінила моє життя. Досі кожен день проходив немов за планом. Була безпека. Кожен мав свою мрію, мету і плани. Тепер є стан невизначеності. Але я відчуваю свою значущість завдяки тому, що допомагаю іншим людям. Відбулося переосмислення життєвих цінностей. Ти починаєш цінувати те, чого навіть не помічав тиждень тому. Цінуєш добрий сон, смачну їжу, змогу проводити більше часу з близькими. От що тепер насправді важливо в житті.
