Студенти-журналісти відвідали презентацію нового роману українського письменника Василя Шкляра «Характерник». Зустріч з читачами відбулася у рамках XXVI Форуму видавців у Львові.
Письменник є автором таких відомих романів як «Ключ», «Кров кажана» та «Чорний ворон». Віддані шанувальники творчості Василя Шкляра відзначають, що ці твори – абсолютно різні, самобутні та контрастні. «Характерник» – не схожий на жоден з вищезгаданих.
Сам письменник вважає, що кожна книга має свій власний простір і переконаний, що різноманіття – це велика перевага. Єдине, що завжди зберігається в книжках Василя Шкляра – власний неповторний стиль, адже письменник стає впізнаваним саме за цим фактором.
«Я ніколи себе не силую, не працюю на конвеєр. Я люблю довго, розмірено та свідомо створювати новий твір», – додає пан Василь.
Василь Шкляр розповідає, що його завжди цікавило таке явище як характерництво, адже ми про нього знаємо дуже мало, а те що знаємо – на рівні легенд та фантазій.
«Гортаючи багато історичних матеріалів, я почав шукати виняткову історію. І я її знайшов. В романі описані 70 рр. 18 сторіччя. Це епоха Сірка, період Руїни», – зазначає письменник.
Заглиблюватися у деталі пан Шкляр не поспішав, адже ризикував розкрити таємничі подробиці роману.
Варто зазначити, що роман «Характерник» має свою індивідуальність, власну стилістику, мовну палітру. Експерти, котрим вже вдалося проаналізувати нову роботу письменника, називають цю книгу «найчарівніший» роман Василя Шкляра.
Василь Шкляр переконаний, що характерники були, є будуть в усі часи. Сьогодні їх можна спостерігати на сучасній війні: «Я часто розповідав про містичні ситуації, зокрема про свого земляка, бійця, який казав, що якщо з ним щось станеться він стане соколом і літатиме високо в небі. Коли його ховали в Черкасах, над містом кружляв сокіл. Це бачили тисячі людей. Такого не вигадаєш. Це містика. Вона існує», – ділиться своїми думками письменник.
Далі, Василь Шкляр розповів про те, як в Луцьку поховали вояка, який мав позивний «Крук» (Чорний ворон), якого снайпер пробив в серце. Пізніше, він дізнався від священника, що приїхавши до Києва з матір’ю хлопця на місце гибелі, на вулицю Інститутську, вони побачили там чорного ворона, який кружляв над небом та приземлився біля меморіалу.
«Що я можу сказати, панове…Герої не вмирають. Це не просто гасло. Це – глибинна істина», – підсумував Василь Шкляр.
Додамо, під час презентації від читача та шанувальника творчості Василя Шкляра пролунало надто політичне та неоднозначне запитання: «Як ви ставитеся до Шевченківської премії та з рук якого президента прийняли б її?».
«Знаєте, паплюжити таку премію не вважаю правильним. І відмовлятися від неї надто показово – теж не про мене. Відмовляючись від неї, я зазначав, що я переношу вручення «на кращі часи». Що ж, такі часи ще не настали», – вважає письменник.
Нагадаємо, один з найрезонансніших романів під назвою «Чорний ворон» з’явиться на екранах усіх кінотеатрів 6 грудня цього року.