На 85-му році життя раптово помер Богдан Андрійович Мандзій – відомий український науковець-радіотехнік, доктор технічних наук, професор кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань Національного університету «Львівська політехніка», почесний доктор Харківського національного університету та Львівської політехніки.
Це була навдивовиж правдива та світла Людина, Вчений і Педагог найвищого ґатунку, який уособлював істинно лицарське служіння науці. А ще він був справжнім патріотом України та рідної Альма-матер – Львівської політехніки, якій вірно та невтомно служив упродовж понад 65 років свого багатогранного і насиченого життя.
Професор Мандзій сповідував один-єдиний культ – культ Науки, культ любові до неї, виховував у студентів і викладачів повагу до своєї професії – радіотехніки.
Виходець із віддаленого села на Тернопільщині, він у важкі післявоєнні роки пов’язав все своє подальше життя з Львівською політехнікою. Саме тоді тут створювали легендарний радіотехнічний факультет, на який юнак вступив і закінчив з відзнакою. Пройшов всі щаблі наукового становлення: був асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювання, десять років працював деканом радіотехнічного факультету, згодом – завідувачем кафедри і директором Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки.
Професор Мандзій – автор понад 300 наукових статей, багатьох монографій, підручників та навчальних посібників, виховав не одне покоління науковців-радіотехніків. Саме Богданові Андрійовичу належить величезна заслуга в тому, що радіотехнічний факультет став одним із провідних у Львівській політехніці, знаним і авторитетним в Україні й за рубежем науково-освітнім підрозділом.
Він був інтелігентом у всьому – в житті, в роботі, у стосунках з навколишніми. Був чуйним сім’янином, елегантним з жінками, довірливим і порядним з колегами.
Відходить у вічність наш вірний учитель, соратник і друг Богдан Андрійович Мандзій. Відходить у нелегкий для нашої України час. Своїм науковим хистом та багатющим професійним і життєвим досвідом він міг би ще багато зробити для своєї Батьківщини, рідного університету, своїх друзів і приятелів, та не судилося... Єдине, що залишається нам, – це світла пам’ять про цю людину і про її справи, і багатий духовний спадок стане перед Господом мірилом її праведності.
Прощаючись із Богданом Андрійовичем у цей передноворічний і передріздвяний час, висловлюємо щирі співчуття родині та близьким покійного, а також усій академічній спільноті рідного йому Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки.
Вічна пам’ять і Царство Небесне професорові Богдану Андрійовичу Мандзію!
Ректорат, Вчена рада і профком працівників
Національного університету «Львівська політехніка