На 79-му році життя після тяжкої хвороби помер Борис Леонідович Козловський – відомий український журналіст та громадський діяч, депутат Львівської обласної ради першого демократичного скликання, людина неспокійного серця й постійного творчого пошуку, яка зробила багато доброго і корисного для львівської громади та Львівської політехніки зокрема.
Його першою і єдиною справою життя була журналістика, якій вірно служив понад півстоліття. Після закінчення факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка він працював на обласному радіо, згодом тривалий час був провідним репортером на Львівському телебаченні. У буремні 1990-ті роки за покликом серця Борис Козловський став одним із поборників незалежності України, проводячи прямі телерепортажі із численних велелюдних мітингів та зібрань, які поклали початок демократичним перетворенням у нашій країні.
Борис Козловський був вірним другом і соратником видатного українського державного і політичного діяча В’ячеслава Чорновола, з яким його пов’язувала щира приязнь і взаємоповага. Саме за його напуттям Борис Леонідович невдовзі стає одним із засновників та очільників газети «За Вільну Україну», а згодом – газети «Високий Замок», де повною мірою виявився неабиякий творчий журналістський хист покійного. Численні публікації за його підписом завжди викликали живий читацький інтерес.
Виходець із Луганщини, Борис Леонідович всім серцем полюбив Львів, який став для нього другою батьківщиною. Його життя і творчість символізує єднання і соборність всіх українських земель.
В останні роки життя Борис Козловський плідно і натхненно працював у Львівській політехніці, ставши її пристрасним літописцем. Його перу належать багато журналістських творів, де він розповідав про сучасне і минуле університету, писав про людей Політехніки, починаючи від поважних професорів і закінчуючи її простими трудівниками.
У його великому творчому доробку є також низка книжкових видань, які для багатьох читачів стали справжнім відкриттям і одкровенням. Він автор ґрунтовної історико-публіцистичної розвідки про село Дунаїв та його людей, книг про відновлення легендарних Дунаївських бесід та інших видань.
Відходить у вічність наш вірний соратник і друг Борис Леонідович Козловський. Відходить у нелегкий для нашої України час. Своїм журналістським хистом та багатющим професійним і життєвим досвідом він міг би ще багато зробити для своєї Батьківщини, університету, своїх друзів та приятелів, та не судилося... Єдине, що залишається нам, – це світла пам’ять про цю людину і про її справи. І цей багатий духовний спадок стане перед Господом мірилом її праведності.
Прощаючись із Борисом Козловським у цей передноворічний та передріздвяний час, висловлюємо щирі співчуття родині та близьким покійного, а також всій академічній спільноті Львівської політехніки.