Львівська академічна гімназія, яка є структурним підрозділом Національного університету «Львівська політехніка», впродовж кількох останніх років підтримує і розвиває дружні стосунки з педагогічним колективом та учнями школи німецького міста Фюрстенфельдбрук (земля Баварія). У ці дні у гімназії гостюють дев’ять учнів і двоє вчителів з цієї школи.
Цього разу головна мета візиту німецьких гостей – реалізація проекту з вивчення історії українських гастарбайтерів на території Німеччини у роки Другої світової війни, збір матеріалу про те, як у повоєнний час складалися долі цих людей. Не байдужі німці й до долі вимушених емігрантів до Європи з країн Близького Сходу, Африки, Азії.
Наша гостя вчителька Елізабет Тоха-Рінг є волонтером з прийому біженців до Німеччини. Вона та її колега Доротей Кунц (обидві викладають англійську мову) підтримують прагнення канцлера Німеччини Ангели Меркель полегшити життя людей, які змушені покидати свої країни через війни та міжконфесійну нетерпимість.
Упродовж тижня вчителі і діти з Німеччини знайомилися з повсякденним життям української гімназії, разом з господарями провели екскурсії історичними місцями і культурними пам’ятками Львівщини. Гості високо оцінили знання англійської і німецької мов учнями гімназії. Окрім директора гімназії Лесі Юхман, нашими німецькими друзями опікувалися керівник проекту, викладач німецької мови Оксана Андрушко, завуч з міжнародних проектів Наталія Сиротинська та викладач англійської мови Ірина Дмитришина.
Німецькі учні Наталія Роттенфусер та Діоніс фон Меферт розповіли, що у їхніх батьків не було жодних сумнівів щодо того, чи відпускати їх в Україну, попри те, що на Донбасі нині точаться бойові дії. Вони знали, що Львів – мирне і толерантне для різних національностей місто. Юні німці були приємно вражені гостинністю господарів.
Як і в попередні роки, учні та вчителі з Німеччини жили у сім’ях львів’ян. Голова батьківського комітету гімназії проректор Львівської політехніки Роман Корж (його син Богдан вчиться у четвертому гімназійному класі) розповів, що на зборах батьків, які приймали німецьких дітей, було вирішено, що кожна дитина повинна мати окрему кімнату. Обідали діти у їдальні гімназії. Він сказав також, що німецькі діти дуже ощадливі, вони не звикли стільки їсти, як у наших сім’ях. Окрім того, дуже законослухняні й відповідальні. Коли дітей відпускали погуляти увечері, вони постійно нагадували синові пана Романа Богданові, що треба повернутися саме в той час, який призначили батьки.
Наступного тижня група учнів і вчителів гімназії вирушить на батьківщину до Німеччини.
