Студенти кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Інституту гуманітарних та соціальних наук у межах вивчення кількох навчальних дисциплін, зокрема «Культурна спадщина та сталий розвиток суспільства» і «Музейне проєктування: методологія, процеси, управління», відвідали Львівський академічний будинок органної і камерної музики. Органний зал розташований в історичній будівлі — костелі першої третини XVII століття. Римо-католицький костел, збудований чернечим орденом домініканців та освячений на честь святої Марії Магдалини, протягом XVII–ХХ століть зазнав кількох перебудов, а також, у зв’язку з низкою чинників, будівля змінювала своє призначення.
Безпосередній стосунок цей об’єкт має і до Львівської політехніки: у 1962 році приміщення передали університету, в якому облаштували студентський клуб, де відбувалися заходи культурного та спортивного характеру. З 1968 року за сприяння Політехніки в цьому приміщенні розпочав свою історію органний зал, що згодом став центром органного мистецтва. Керівництво тодішнього Політехнічного інституту на чолі з ректором Григорієм Денисенком, під час каденції якого університет активно розростався, ініціювало відновлення органа. Цей процес супроводжувався певними труднощами, однак ідею вдалося втілити в життя, на відміну від інших місць, пов’язаних з органною музикою у Львові.
Реставрацію органа в 1968 році здійснила чеська фірма Rieger-Kloss. Попри те, що в радянській культурній системі координат органна музика не надто вдало вписувалася в ідеологічні постулати, з 1968 року будівля стала повноцінним концертним залом і одним з головних музичних осередків міста. Тут поєднувались органічність і водночас своєрідна екзотичність для радянської доби. Офіційний концерт-відкриття органного залу ЛПІ відбувся 3 листопада 1969 року. Так Львівський органний зал став першим у радянській Україні.
Протягом десятиліть органний зал сприяв розвитку талановитих музикантів. З 1968 по 1988 рік його провідним солістом і символом органного життя Львова був Самуїл Дайч (1928–1988) — відомий піаніст, органіст, один з ініціаторів відродження органа. Двері органного залу були завжди відкриті для талановитої молоді: на його сцені свої перші професійні кроки у складі дитячих, студентських і молодіжних колективів здійснили сотні юних музикантів. З 1970-х років в органному залі регулярно давав концерти оркестр Львівської консерваторії — перший в Україні камерний студентський оркестр. Добру традицію презентувати нову музику на концертах у Львівському органному залі закладено з перших років його функціонування. На сцені концертного залу відбулися десятки знакових музичних прем’єр. Крім того, історія органного залу сповнена багатьох інших, не менш значущих подій. Одне можна сказати напевно: органний зал завжди приваблював відвідувачів, а класична музика надихала на нові звершення.
Екскурсію органним залом провів Тарас Демко — директор і культурний менеджер. Він поділився своїм досвідом роботи в цій культурній установі. За словами пана Тараса, попри низку викликів, органний зал активно розвивається, а кількість відвідувачів щороку зростає:
— Упродовж 2023 року органний зал відвідало понад 50 тисяч людей. Це величезна кількість децибелів аплодисментів і спогадів. Культура важлива, оскільки вона творить спогади. Культура дає три важливі концепти. По-перше, це спокій та рівновага — попри війну, наші відвідувачі відчувають годину спокою. По-друге, це творення соціуму: наш концертний простір відвідують представники різних верств населення, відповідно, є можливість для взаємодії, знайомств і обміну враженнями. Після концерту ми не зачиняємо наш простір, а сприяємо творенню комфортної атмосфери. По-третє, це під’єднання до великого культурного коду світової спадщини. Слухаючи твори всесвітньо відомих композиторів, ми під’єднуємося до великої традиції, яку створило людство, та синхронізуємося з вічними цінностями, які закладені у світовій гуманітаристиці. Наші відвідувачі люблять цей простір за те, що тут можна бути собою.
Органний зал — це простір, де на додаток до організації концертів започатковують нові мистецькі проєкти та творять сучасну історію української музики. Зокрема, команда органного залу з 2019 року реалізовує загальнонаціональну стратегію промоції української музики Ukrainian Live, яка має кілька складових:
- Ukrainian Live Classic — перший у світі мобільний застосунок з українською класикою, медіаплатформа, що містить статті про композиторів та їхні твори.
- YouTube-канал Ukrainian Live Classic — професійні записи української музики та українських музикантів.
- Ukrainian Scores — онлайн-бібліотека нот українських композиторів.
На території органного залу діє галерея — Organ Hall Gallery. Її особливість полягає в синергії візуального та музичного мистецтва, що неодноразово підкреслювали експозиційні проєкти.
— У нас єдиний критерій відбору робіт для експозиції в Organ Hall Gallery — висока мистецька якість, — каже Тарас Демко. — Щомісяця органний зал відвідують тисячі людей. Концертний зал із власною галерею — це потужне підсилення музичних вражень, я б навіть сказав, справжня синергія.
А зовсім нещодавно, у 2019 році, в технічних приміщеннях концертного залу, на місці туалету, облаштованого ще в радянські часи, були виявлені шедеври всесвітньо відомого художника початку ХХ століття Яна Розена (1891–1982). Під час облаштування туалету в 60-х роках минулого століття стіни було обкладені сантехнічною плиткою та пофарбовані, через що цінний твір мистецтва кілька десятиліть залишався в забутті. Це сенсаційне відкриття вмить облетіло всю країну та спричинило широке обговорення серед професійних мистецтвознавців. Було ухвалене рішення про перенесення санвузла в інше приміщення й облаштування нового, проведено ремонт частини даху та підлоги. Реставраційні роботи проводила українсько-польська група фахівців. Унікальні фрески є третім (після Вірменської церкви та каплиці на вулиці Винниченка) розенівським місцем у Львові. Сьогодні розписи Розена відкриті для огляду та щоразу захоплюють увагу всіх відвідувачів.
Своїми враженнями від екскурсії поділилися студенти.
Іванна Чернецька, СТ-11:
— Перше, що привернуло мою увагу, — це молода й талановита команда, яка випромінює енергію та креативність. Завдяки сучасному підходу до закладу з новими ідеями вони створюють особливу атмосферу, що приваблює як поціновувачів музики, так і нових гостей. Тішить, що працівники відкрито спілкуються з публікою, забезпечуючи теплий прийом і незабутній досвід для кожного. Органний зал є живим і прогресивним осередком культури.
Вероніка Стасюк, СТ-31:
— Після відвідування Львівського органного залу в мене залишилося позитивне враження — це місце, куди хочеться повертатися знову і знову. Це справжній скарб для поціновувачів музики та культурного відпочинку. Зачаровує архітектура залу: історична атмосфера поєднується із сучасними елементами, створюючи затишний простір для музичних подій. Після походу до органного залу в межах екскурсії виникло велике бажання відвідати концерт і послухати наживо неймовірну гру органа.
Інна Непран, СТ-31:
— Відвідини Львівського органного залу залишили незабутні враження. Під час заходу пан Тарас Демко розповів про культурну спадщину, зокрема про її значення для громади та стратегічні підходи до її збереження. Зал вразив своєю акустикою та атмосферою. Вкотре підкреслила для себе важливість сталого розвитку культурних установ. Захід став чудовим прикладом поєднання мистецтва, освіти й натхнення.
Тарас Пелипець, СМУС-11:
— Органний зал приємно здивував. Незважаючи на вік та історичність будівлі, час тут не застиг. Тут вирує життя і далі твориться історія. Сучасні технології, інтегровані в органний зал, допомагають керувати внутрішніми процесами. А колекція антикварних роялів є цікавим і влучним доповненням, яким відвідувачі радо користуються.
Більше інформації про історію та події в органному залі на офіційному вебсайті.
