Позаминулої середи актова зала головного корпусу Львівської політехніки повнилася колядками, щедрівками й віншуваннями. Слухачів зібралося чимало й, мабуть, ніхто з присутніх не пошкодував, що наприкінці дня завітав сюди, щоб ще раз відчути магічний дух Різдва і таїнство народження Христа.
ХVIII Всеукраїнський різдвяний фестиваль «Велика коляда» закарпатська, в якому цьогоріч, як і в попередні роки, брали участь колективи Народного дому «Просвіта», давно завершився. Але не всі могли прийти до Храму Пресвятої Євхаристії, щоб послухати їх. Крім того, святковий настрій ще до Стрітення витає посеред нас і хочеться поділитися різдвяною радістю з ближніми пісенно. Тож 8 лютого університет надав таку нагоду «Гаудеамусу», «Аколаді», «Заспіву» й «Орфею».
Співочій частині прощання з колядою передувало мудре й проникливе вітання від капелана Львівської політехніки Юрія Остапюка. Він звернув увагу всіх на те, що коляда є символом єднання українського народу, а також, зокрема, студентів на сході й заході. Коляда сильна тим, що прославляє дитя Боже, яке прийшло будувати людське щастя й любов в Україні.
– Її відгомін лунатиме цілий рік і передасть естафету наступному року. Хотів би, щоб ви пам’ятали, що завдяки музиці й співу минають різні незгоди, – підсумував отець.
Ведучі «Прощання з колядою» Василь Філяс й Анастасія Сороката нагадали слухачам про те, що колядки існували з давніх-давен. Відмінності були в обрядовості: на сході країни колядники ходили з різдвяною зіркою, а на заході – з ляльковим або живим вертепом.
Першою виступила народна хорова капела «Гаудеамус». Художнє читання Вікторії Кіндзерської знайшло продовження у творі «У неділю рано». Колектив виконав, крім цього, «Різдвяну ніч», «Снігову колядку», «Щедрик», «Щедрий вечір», «Ой, коляда, колядниця».
Народний ансамбль бандуристок «Заспів» не брав участі у «Великій коляді». На прощанні ж з колядою дівчата внесли свою святкову ноту, приправлену радісним дзеньканням дзвоників – заспівали «У Вифлеємі днесь Марія» й «Веселі дзвоники».
Окрім «Ой, на Йордані» та «Та в зеленім ліску», народний камерний ансамбль «Аколада» защедрував і виконав дві закарпатські колядки – «Ішла звізда» та «Стала нам ся новина».
Завершив «Прощання з колядою» народний чоловічий хор «Орфей». Його виступ був щедрим на віншування й колядки – він запропонував присутнім вісім творів, серед яких – «Спи, Ісусе, спи», «Дзвони дзвонять», «Слава во вишніх». Останнім величним акордом стала, за висловом Франка, перлина колядок «Бог предвічний народився».
