Про його основні завдання, перші здобутки й наміри розповідає очільниця Центру, кандидатка юридичних наук Ірина Андрусяк.
Чи варто говорити про це вголос?
Поняття «ґендерна рівність» – термін юридичний. Розуміння того, що таке ґендерна рівність, не розвивається само собою. Проблематика потребує фахового підходу та комплексного вивчення науковців, напрацювання яких можуть стати напрямами діяльності громадських та політичних діячів.
Втілення ґендерної рівності в Україні зіштовхується зі спротивом: щоб приховати власну необізнаність у царині прав людини та небажання вникати в суть проблематики, пропоненти готові нав’язувати своє стереотипне мислення іншим і переконувати у своїй правоті. Це своєрідний чинник тривоги. Сьогодні треба голосно говорити, що в Україні є труднощі, пов’язані з понятійно-категоріальним апаратом ґендерної проблематики.
Попри те, що минуло шістнадцять років від моменту ухвалення закону «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків», де в ст. 1 чітко окреслено зміст і обсяг поняття «ґендерна рівність», маємо проблеми з розумінням цього та сприйняттям його суспільством. Змістом ґендерної рівності законотворець визначає рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізування, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Однак засоби масової інформації, соціальні мережі інформують нас про некоректні висловлювання, гомофобні скандали, в які потрапляють політики й навіть викладачі вишів. Тому поняття «ґендерна рівність» та пов’язані з ним висловлювання завжди є центром спорів. Зазвичай суспільство поділяється на два антогоністичні табори: одні виступають «за», інші – «проти». При цьому кожна група вкладає свій зміст і обсяг у поняття «ґендерна рівність». Для одних це розуміння мови міжнародних актів та чинного законодавства України, для інших – одностатеві шлюби, руйнування традиційної сім’ї, проституція тощо. Створюються різноманітні об’єднання, які як основну свою діяльність декларують боротьбу з ґендером і обстоювання традиційних цінностей. Можемо констатувати, що сьогодні в Україні відбувається тотальна підміна поняття, коли пропоненти маніпулюють аудиторією, підміняючи зміст і обсяг поняття задля досягнення власних цілей, пов’язаних із доступом до великої політики чи переконання у своїй правді. Інколи це відбувається несвідомо, через вплив стереотипного мислення і нерозуміння базових цінностей демократії. Однак у багатьох випадках в риториці пропонентів є навмисні прийоми, за допомогою яких вони готові за будь-яку ціну захищати свої тези, при цьому нехтуючи істинністю чи хибністю своїх міркувань.
У співпраці з Партнерством Біарріц
Центр правових досліджень ґендерної рівності діє при Інституті права, психології та інноваційної освіти з 30 серпня 2021 р. Поштовхом до його створення став факт, що 11 вересня 2020 року Україна долучилася до Партнерства Біарріц (міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх), узявши зобов’язання у п’яти сферах: розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення; навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків; запобігання насильству; зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; створення більших можливостей чоловікам піклуватися про дітей.
Основною метою діяльності Центру є формування молодіжного ґендерно-чутливого простору, який слугуватиме майданчиком для генерування ідей вмотивованої молоді. Втім, уся діяльність Центру викладена в положенні «Про роботу Центру правових досліджень ґендерної рівності», яке затвердила вчена рада ІППО. Важливо наголосити, що ми здійснюємо свою діяльність через призму юридичної професії. Сьогодні Центр об’єднує більше ста мемберів та мемберок.
Освітні заходи – важливі
Одним із напрямів роботи в межах Партнерства Біарріц є забезпечення комплексного інтегрування принципів ґендерної рівності в освіті. Втішно, що вдалося напрацювати стратегію впровадження ґендерної рівності у сфері освіти до 2030 року, а також розробити план заходів втілення цієї стратегії, зокрема інтегрування ґендерного компоненту в освітній процес.
За пів року діяльності Центру ми провели низку заходів як в офлайні, так і в онлайні. З’ясовували, що таке юридична техніка та як здійснювати ґендерну експертизу законодавства, чому для чоловіків теж важлива ґендерна рівність, що таке сексизм, квоти та боротьба за ресурси.
Задля сприяння формування корпоративної політики щодо неприпустимості насильства та сексуальних домагань в університеті у грудні минулого року у співпраці з асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем», Консультативною місією Європейського Союзу (КМЄС) EUAM Ukraine, Тренінговим центром прокурорів України та Урядовою уповноваженою з ґендерної політики нам вдалося зорганізувати науково-практичну конференцію «Доказування у справах, пов’язаних з сексуальним насильством».
Мембери Центру створили TikTok-канал, який для кращого сприйняття дозволяє розкривати молоді ґендерну проблематику доступною мовою, в ігровій формі. На майбутнє плануємо створити ютуб-канал, а також подкаст, у якому будемо обговорювати актуальні проблеми й теми.
Ґендерні питання, що на часі
Сучасність формує нові виклики суспільству, що стосуються і чоловіків, і жінок. Зокрема питання на кшталт, як досягти балансу між роботою, навчанням та особистим життям, як поєднати материнство/батьківство та кар’єрне зростання, як забезпечити рівний доступ до ухвалення рішень чоловіків і жінок. Загалом можна констатувати, що нагальною потребою розвитку демократичного суспільства є досягнення паритетного становища між чоловіками та жінками.
Очевидно, що базові принципи ґендерної рівності та створення передумов рівних можливостей розвитку особистості повинні гарантувати кожній людині під час її виконання трудових обов’язків. Сьогодні в університеті маємо високий рівень правового захисту працівників та надання їм соціальних гарантій, що прописані у Колективному договорі, зокрема йдеться про пункт 1.3.
Однак є окремі аспекти, на які слід звернути увагу: формування культури залучення жінок до прийняття рішень та сприяння їхньому кар’єрному зростанню. Сьогодні в багатьох вишах України реалізовують плани дій щодо втілення ґендерної рівності. Ми у Львівській політехніці також розробляємо такий план. Як представниця робочої групи маю безпосередню дотичність до його створення.
Позитивні тенденції втілення ґендерної політики
Великим досягненням у втіленні ґендерної політики в Україні є дискусії про те, що на основі ґендерних досліджень потрібно змінювати підручники, впроваджувати ґендерну компоненту в освітній процес.
Уже сьогодні різноманітні компанії започатковують політику рівних можливостей чоловіків і жінок, а плани втілення ґендерної рівності впроваджують у вишах України.
Правотворча діяльність в Україні спрямована на забезпечення рівних можливостей при працевлаштуванні, доступ жінок до керівних посад, усунення ґендерного поділу праці та різниці в оплаті праці.
Біографічна довідка: Ірина Андрусяк вивчає ґендерну проблематику віддавна. У 2017 р. захистила кандидатську дисертацію «Ідея ґендерної рівності в українській правовій думці другої половини XIX ст». Працюючи над нею, проаналізувала зародження, становлення та розвиток ідеї ґендерної рівності в українській правовій думці, зокрема в поглядах Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Михайла Павлика, Володимира Барвінського, Олександра Огоновського, Ганни Барвінок, Марка Вовчка, Олени Пчілки, Олександри Єфименко, Софії Русової, Христини Алчевської, Олени Доброграєвої, Наталії Кобринської та Анни Павлик.
Науковий доробок – понад 50 наукових праць зі зазначеної проблематики. Співавторка навчальних посібників, читає студентам-правникам курс «Правове забезпечення ґендерної рівності».
