З нагоди дня народження людини, яка відкрила світові всю правду про Голодомор в Україні 1932–1933 років, відомого американського історика і політолога Джеймса Мейса в Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся діалог із його дружиною Наталією Дзюбенко-Мейс. Тема зустрічі – «Сьогодні наші мертві обирають кожного з нас».
Такий діалог відбувся з ініціативи Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, Народного Дому «Просвіта» та Товариства «Просвіта» Львівської політехніки, Львівського обласного Будинку вчителя.
Теплим словом учасників та гостей зустрічі привітав проректор з науково-педагогічної роботи Університету Роман Корж. Він підкреслив, що зараз важливим є те, щоб молоде покоління знало і не було байдужим до того, чиїми зусиллями світові було розкрито правду про український Голодомор. Він вважає, що саме за книжками Джеймса Мейса і його дружини Наталії повинно інтелектуально та духовно зростати молоде покоління українців.
Народний депутат України Оксана Юринець, яка взяла участь у діалозі «Сьогодні наші мертві обирають кожного з нас», нагадала присутнім, що ідея запалювати свічку в День пам’яті жертв Голодомору належить саме Джеймсові Мейсу.
Модератор заходу директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська наголосила: «Ми повинні зрозуміти, прийняти і повернути ім’я Джеймса Мейса у духовний простір України. Адже він був більшим українцем, ніж самі українці».
Високо оцінила творчу і громадянську спадщину Джеймса Мейса та Наталії Дзюбенко-Мейс відома українська письменниця, лауреат Шевченківської премії Галина Пагутяк.
Своїми спогадами про чоловіка поділилась Наталією Дзюбенко-Мейс. Вона – автор численних аналітичних статей і досліджень з питань Голодомору 1932–1933-х років та забутих сторінок історії України, упорядник книг «День і вічність Джеймса Мейса» та «Ваші мертві вибрали мене», в якій зібрано матеріали історичних досліджень її чоловіка. Відомий роман письменниці «Андрій Первозванний» став справжнім відкриттям для української літератури.
Гостя розповіла також про схожість українських вишивок і прикрас на фольклористику індіанського племені, звідки походить історик. Розповіла про його захоплення Львовом та українською піснею і мовою.
Під час зустрічі її учасники поставили свої підписи під зверненням до Львівської міської ради, аби присвоїти ім’я Джеймса Мейса одній із вулиць галицької столиці. А студенти Інституту гуманітарних та соціальних наук організували флешмоб, присвячений Джеймсу Мейсу та його дружині.
