23 жовтня 2023 року в Залі Захарієвича (аудиторія 214) головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбулася презентація видань Аскольда Лозинського – президента Світового Конґресу Українців (1998–2008 рр.), президента Українського Конґресового Комітету Америки (1992–2016 рр.), адвоката, доктора наук. У заході взяли участь студенти кафедр історії, музеєзнавства та культурної спадщини; політології та міжнародних відносин; соціальної комунікації та інформаційної діяльності; міжнародної інформації, а також працівники бібліотеки Університету.
На презентації виступили:
- Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки;
- Микола Литвин, керівник Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України;
- Іван Хома, завідувач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Університету;
- Назар Данчишин, науковий співробітник МІОКу.
Презентацію модерувала Оксана Трумко, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця МІОКу.
Студенти та викладачі Львівської політехніки, а також працівники бібліотеки отримали в дар книги Аскольда Лозинського – публіцистику «Бо москалі – чужі люде…», «Мрія, слово і чин», «Ukraine: Slaying the Two-Headed Eagle». Видання «Бо москалі – чужі люде…» (зібрання нарисів, статей і спогадів про актуальні події), «Мрія, слово і чин» (збірник відгуків, рецензій та спогадів про Володимира Янева, ректора Українського вільного університету) та англомовна праця «Ukraine: Slaying the Two-Headed Eagle» – приклади дотепної та цікавої есеїстики Аскольда Лозинського, успішного українського адвоката та управлінця, народженого в США.
Захід розпочався зі вступного слова Ірини Ключковської. Директорка МІОКу акцентувала на багаторічній клопіткій праці Аскольда Лозинського для української спільноти та відзначила актуальність книги «Бо москалі – чужі люде…»: «Ця книга – погляд людини з-за океану, яка під спеціальною оптикою бачить нас і зауважує те, чого не бачимо ми. Ця оптика спрямована не лише на Україну в часі війни, а й українську діаспору. Це дає можливість проаналізувати, що так, а що ні».
Автор книг Аскольд Лозинський зосередив свій виступ довкола декількох важливих пунктів: звернувся до українського студентства, присутнього на події, та закликав вивчати англійську мову і нею розповідати про Україну: «Світ є сьогодні. Ніхто, крім росіян і людей радянського союзу, більше не читає російською мовою. Мова світова – англійська. Вам треба її вивчати. Говоріть між собою по-українськи, але читайте англійською. Про російську забудьте!». А. Лозинський коротко розповів про кожну з книг; віддав шану Володимиру Яневу, ректору Українського вільного університету: «Він був не тільки науковцем, а й пластуном. Надзвичайною постаттю, яка власним прикладом показує, що коли ви з молодості є пластунами чи революціонерами, то ними залишаєтеся завжди».
Політехніки із захопленням слухали настанови п. Лозинського. Після події студенти довго не відпускали автора презентованих книжок та сформували довгу чергу за автографами й фото.
Доктор історичних наук Микола Литвин поділився своїми враженнями від читання книги «Мрія, слово і чин» та підкреслив важливість розмов про Україну різними мовами світу: «Аскольд Лозинський – це інтелектуал, який, можливо, не досліджує історію, але актуалізує її. Критично аналізує, критикує. Актуалізує проблему Бабиного Яру, Голодомору, ОУН-УПА та діячів, які донедавна жили з нами; критикує проблеми НТШ за океаном. За це ми повинні йому подякувати: він спонукає нас думати, діяти».
Кандидат історичних наук Іван Хома теж долучився до обговорення книги «Мрія, слово і чин»: «Янев – сильна постать. Книга має спровокувати істориків до ґрунтовних досліджень цієї людини. А для студентів Янев є прикладом того, як стати особливо успішною людиною за складних умов».
Науковий співробітник МІОКу Назар Данчишин відзначив влучність та актуальність есеїв Аскольда Лозинського, подякував за розвінчання мітів історичної пам’яті та акцентував на важливості української мови як мови спілкування українців за кордоном.
Гості заходу теж активно долучалися до обговорення. Представник Українського вільного університету запитав у А. Лозинського, де мав би бути центр української діаспори. На переконання автора книг, таке місце мало би бути саме в Європі: європейські країни активно підтримують українців у боротьбі з російським імперіалізмом; українці сповідують європейські цінності демократії та боротьби за свободу, по-суті захищаючи весь цивілізований світ від агресора; крім того, географічний центр Європи теж розташований в Україні, у Карпатах.
Наостанок Ірина Ключковська подякувала Аскольду Лозинському за приїзд до України та активну позицію у відстоюванні інтересів нашої держави у світі: «Кожен приїзд сюди представників нашої діаспори – це не просто вияв солідарності з нами. Це величезна для нас моральна підтримка».
