Ця робота вже триває чотири роки. Працівники оцифровують різну літературу та наповнюють сканованими копіями електронну бібліотеку LibraryGO. Про це розповідає директор НТБ Львівської політехніки Андрій Андрухів:
– За цей період загалом оцифровано 466 документів. На кінець 2023 року в електронній бібліотеці LibraryGO були представлені 995 видань із фонду бібліотеки. Це підручники, посібники, монографії, довідкові видання. Наповнюємо систему з двох джерел – електронних копій, які нам передає Видавництво Львівської політехніки, та найбільш затребуваних видань фонду, що їх оцифровують працівники нашої бібліотеки. Студенти, викладачі й загалом усі працівники Львівської політехніки мають онлайн-доступ до повнотекстових документів з обов’язковою авторизацією, а всі інші користувачі – до метаданих документів, без доступу до повного тексту.
– Як вибираєте літературу для оцифрування? Якій віддаєте перевагу?
– Для навчальних потреб вибираємо найбільш затребувані й малопримірникові видання з фонду. Інший напрям вибору документів для оцифрування – збереження та представлення цінних і рідкісних видань із фонду бібліотеки. Їх розміщуємо в електронному архіві – і всі користувачі мають до них вільний доступ. Здебільшого такі документи не належать до навчальної літератури. До прикладу, з цієї серії ми оцифрували періодичне видання Dźwignia 1877−1882 років – орган Політехнічного товариства у Львові й Czasopismo Techniczne за 1881−1917 роки.
Для підтримки таких технологічних процесів бібліотеки, як інвентаризація, оцифровано старі інвентарні книги бібліотеки з початку формування фонду (1850–1939) та друковані каталоги надходжень за цей період.
У 2023 році працівники бібліотеки оцифрували колекцію фотоплівок багаторічного директора бібліотеки (1993–2015), відомого львовознавця Олександра Шишки, яку отримали як подарунок. Це понад 300 авторських світлин 1985–1992 років – колекція з 24 фотоплівок, 18 з яких присвячені Личаківському цвинтарю і є основою цього фонду. Цей матеріал – важливе джерело для вивчення історії Львова загалом та Личаківського некрополя зокрема.
Наразі досліджуємо частину фонду бібліотеки до 1939 року. Особливу увагу надаємо документам, що демонструють розвиток наукових шкіл університету, відбираємо унікальні видання, які потребують реставрації, дальшого оцифрування і представлення читачам.
– Два роки тому університет придбав для бібліотеки новий сучасний сканер. Чи вистачає його на той обсяг робіт, який доводиться виконувати? Чи, можливо, за цей час техніки додалося?
– Наразі маємо тільки цей сканер. Але ним можна користуватися лише за відповідної температури та вологості, що зазначені в інструкції. Тому щодня вимірюємо температуру й вологість у приміщенні, і якщо вони не відповідають нормам користування сканером, то не вмикаємо його. Загалом одного сканера для бібліотеки замало, адже він охоплює лише мінімальні потреби. Для повного оцифрування архіву Львівської політехніки потрібен щонайменше ще один професійний сканер такого типу. Тому шукаємо додаткові можливості.
Торік ми підписали меморандум про співпрацю з ГО «Центр порятунку української культурної спадщини». Одним із напрямів співпраці є створення спільного Центру оцифрування на базі Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» для пріоритетного оцифрування наших фондів, а також для допомоги установам освіти та культури в оцифруванні цінних матеріалів на паперовому носії задля їх збереження. Цією технікою ми, зокрема, оцифрували фотографічну колекцію Олександра Шишки, про яку я згадував, позаяк для цього мали вузькоспеціалізований сканер Центру порятунку української спадщини.
– Чи часто відвідувачі бібліотеки користуються оцифрованою літературою?
– Щомісяця маємо близько 2,5 тисячі користувачів електронної бібліотеки LibraryGО, які здійснюють понад 6 тисяч відвідувань. І це лише студенти та викладачі Львівської політехніки! Щодо електронного архіву, то маємо на обліку загальну статистику відвідування, але потрібно розуміти, що всі ресурси там у відкритому доступі й мігрують світом. Тому складно порахувати, скільки реально було переглядів того чи іншого документа, бо він міг бути скопійований на іншу подібну платформу.
– Видання якого спрямування мають найбільший попит серед користувачів?
– В електронній бібліотеці LibraryGО беззаперечним лідером переглядів є підручник «Українська мова (за професійним спрямуванням)», на другому місці – теж підручник «Англійська мова для повсякденного спілкування» і на третьому – видання «Історія держави і права України».
– Які, на вашу думку, переваги цифрових видань над паперовими?
– Основна перевага – користувач має миттєвий доступ до потрібної літератури. Також серед плюсів те, що електронний примірник не зношується і не буде пошкоджений.
– Як вважаєте, у майбутньому електронний варіант книги може цілком замінити друкований?
– У 2018 році в межах проєкту «Політехніка читає» ми організували опитування. Його результати розміщені на сторінці бібліотеки у ФБ. Саме таке запитання поміж інших ставили своїм користувачам. Відповідь усіх була однакова: обидва варіанти мають існувати паралельно, тому що електронний варіант книги зручний у гаджетах під час подорожей, навчання тощо, а паперовий дає особистий контакт із книгою й емоції.
– Хто розробив програмне забезпечення електронного архіву та електронної бібліотеки?
– Для електронного архіву послуговуємося найпопулярнішим у світі Dspace. А от LibraryGО – це розробка нашої Науково-технічної бібліотеки. Як мені відомо, подібних реалізованих проєктів в Україні ще немає. Також ми обслуговуємо сервери, на яких ці платформи розташовані. Напевне, ще варто зауважити, що на ці платформи спрямовано дуже багато хакерських атак, тож тимчасово довелось обмежити доступ до LibraryGО, поширюючи його лише на території України.
– Які ще сучасні чи унікальні послуги надає бібліотека?
– Підтримуємо автоматизовану бібліотечну інформаційну систему Koha, яку впровадили кілька років тому й адаптували до наших вимог. Оскільки технології не стоять на місці, то і ми маємо йти в ногу з цим процесом і впроваджувати нові послуги.
Успішно реалізовуємо нову популярну послугу – замовлення літератури онлайн. Для цього досить відкрити наш електронний каталог, знайти потрібну книгу, заповнити відповідний електронний формуляр для її замовлення, й орієнтовно за пів години література чекатиме свого користувача у вказаному місці видавання. Це дуже зручно і, звісно, економно в часі. Принцип пошуку і замовлення видань подібний до роботи інтернет-магазинів. Для зручності є відеоінструкція. Усіма нашими сервісами можна скористатися через корпоративний акаунт. Так ми поетапно інтегруємося в інформаційне середовище університету.
