Одним із ключових напрямів, над яким сьогодні працюють у Науково-технічній бібліотеці, є дослідження, збереження і представлення спільноті унікального книжкового фонду Львівської політехніки. Мова йде про тисячі рідкісних видань, які під час Другої світової війни, а також у післявоєнний період було вивезено або передано в інші інституції. Всі ці книги мають особливу цінність, адже завдяки ним розвивалися наукові школи, творилася технічна наука того часу. Навіть більше, окремі видання належать авторству професорів, деканів та ректорів Львівської політехніки, тому є частиною історії нашого ЗВО.
«Ми постійно працюємо над вивченням наукової спадщини вчених Львівської політехніки. Коли почали аналізувати історію формування фонду, то знайшли документи, які свідчать про те, що з наших фондів було вилучено унікальні видання. При докладнішому вивченні зрозуміли, що ці книги, на щастя, не пропали, а є збережені в інших інституціях. Наприклад, знайдено документацію, яка свідчить про передачу в 1986–87 рр. історичної частини нашого фонду Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці та Музею мистецтва давньої української книги. Також виявлено, що серед них є рідкісні та цінні видання, які були лише в одному примірнику, тому їх точно немає в інших бібліотеках ні Львова, ні України», – зазначила заступниця директора Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Олена Харгелія.
Реконструкцію унікального книжкового фонду розпочали у 2019 році. Відтоді спільно працюють із керівництвом обласної бібліотеки, якій у 1986 було передано частину історичної колекції. Сьогодні вже відновлено список книг, які потрібно дослідити та опрацювати. Наразі цей перелік формується з 287 примірників. Усі книги надруковано до 1939 року, а їхні автори – це люди, які мали велику наукову вагу. Мова видань в основному польська, але також трапляються книги німецькою, французькою, один підручник написано українською. Оскільки тоді бібліотека формувалася із дарунків викладачів Політехніки або наукових установ, то більшість із цих книг є дарунками самих авторів.
Коли повністю опрацюють список із обласної бібліотеки, тоді почнуть досліджувати видання, які сьогодні зберігаються у Музеї мистецтва давньої української книги. Олена Харгелія зазначає, що процес досить тривалий, адже всі книги потребують докладного вивчення. Цей напрям пошуково-дослідницької роботи, а саме опрацювання джерельного матеріалу, розкриває історію функціонування наукових шкіл Львівської політехніки, тому робота є копітка та вимагає особливої уважності. Під час опрацювання документа створюють науковий опис кожного видання, над цим працює головна бібліотекарка Науково-технічної бібліотеки Белявська Галина Костянтинівна. На сьогодні сформовано 124 анотовані наукові бібліографічні описи видань. Серед них опрацьовано 23 літографовані праці авторства відомих науковців, ректорів університету: Казимира Бартеля, Плацида Дзівінського, Максиміліана Губера, Мечислава Лазарського, Кароля Машковського та інших.
«Дослідження документа – це наукова робота, тому досить тривала. Інколи складно розпізнати навіть назву книги. Часто її писали від руки, а через це доводиться окремо розпізнавати кожну літеру. Окрім бібліографічних даних, у науковому описі видання я також подаю інформацію про автора, фізичні параметри книги, рік, коли вона надійшла у наш фонд, територію, де видана, відомості про переоблік, окремо вказую, що це література до 1939 року. Також зазначається, чи є ця книга в інших бібліотеках, для цього доводиться перевіряти різні світові каталоги, якщо є електронна копія, про це теж пишемо», – підкреслила Галина Костянтинівна.
Оцифрувати всі ці унікальні книги – це ще одне важливе завдання, над яким також працюють. У майбутньому всі скановані копії хочуть представити в електронній бібліотеці.
«Для того, щоб безпечно відсканувати таку книгу, потрібно чимало зусиль, адже це робиться лише на спеціальній апаратурі, – зазначає Олена Харгелія. – У нас уже є певна база оцифрованих видань, але вона невелика і представлена локально. Якщо, наприклад, читач хоче подивитися журнал «Czasopismo Techniczne», а це буває дуже часто, то ми пропонуємо оцифрований варіант цього документа, тому що видання має кислотний папір і ми не можемо його видавати через фізичний стан. У майбутньому, коли опрацюємо всі документи, у нас буде перелік видань, які необхідно оцифрувати. Наприклад, у згаданих списках, є 6 праць Казимира Бартеля – відомого математика, ректора Політехніки у 1930–31 рр. Очевидно, що для нас дуже важливо мати його доробок в електронному фонді. Саме тому ми хочемо оцифрувати ці видання і представити їх, як наш науковий спадок, який, на жаль, не зберігається у наших фондах, але його можна буде переглянути в електронній бібліотеці Львівської політехніки».
Деякі книги належать авторству вчених, яких у часи війни було розстріляно. Цей факт також свідчить про цінність видання. У списках велика кількість літографованих праць, їх створювали для того, щоб забезпечити навчальний процес, тоді коли ще не було підручників. Під час заняття студент від руки записував все, про що розповідав викладач, згодом з його записів робили відбитки (копії), за якими відбувалося навчання. Тому, переглянувши ці видання, сьогодні можна зрозуміти, яким чином той чи інший викладач організовував свій навчальний процес. До того ж, студенти, які робили ці записи, згодом часто ставали викладачами Львівської політехніки.
Підсумовуючи нашу розмову, Олена Харгелія каже: «Наш університет був одним із найбільших та найпотужніших технічних вишів Європи, тому з будь-якого погляду наші фонди є унікальні. Ці книги творили науку і технічний прогрес того часу, тому сьогодні надважливо їх зберегти. Ми вже зробили перший крок у цьому напрямку, але маємо ще багато амбітних мрій. Особисто я дуже хочу представити електронну бібліотеку наукової спадщини Львівської політехніки. Тоді кожен охочий на своєму комп’ютері зможе відкрити електронний ресурс, знайти, до прикладу, папку «Максиміліан Тульє», «Казимир Бартель» чи іншого науковця та ознайомитися з їхніми працями. Адже насправді бібліотечний фонд – це значно більше, ніж просто книги, це частина нашої історії і невідомо якою була б технічна наука, якби у свій час ці книги не стали основою її розвитку».