У Науково-технічній бібліотеці Львівської політехніки відбулася лекція на тему «Альфред Захарієвич – піонер залізобетонного будівництва і законодавець стилю в архітектурі Львова початку ХХ століття». Захід проведено у межах циклу презентацій, присвячених життю та творчості Юліана й Альфреда Захарієвичів, які організовує Львівський Фотомузей, Українське фотографічне товариство і Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка».
У серпні 2021 року минуло сто років від дня народження Альфреда Владислава Кристіана Роберта Захарієвича – видатного майстра архітектури Львова першої третини минулого століття, талановитого проєктанта найкращих львівських будівель. У його професійному доробку такі пам’ятки, як будівля Торгово-промислової палати на просп. Шевченка, 17–19, банківський будинок на вул. Коперника, 4, комплекс монументальних пізньосецесійних кам’яниць на вул. Валовій та багато інших архітектурних об’єктів.
Під час свого виступу львівський історик архітектури, доцент кафедри історії УКУ Ігор Жук поділився цікавими подробицями з життя та творчості відомого архітектора й показав на екрані світлини споруд, які спроєктував митець.
– Маловідомим фактом лишається роль Альфреда Захарієвича як ініціатора впровадження в архітектурно-будівельну практику новітніх технологій, зокрема залізобетонних конструкцій системи Франсуа Геннебіка. Майстер активно застосовував залізобетон у своїх проєктах, які реалізовував на теренах Львова й загалом Галичини, – розповідає пан Ігор.
Лектор додає, що Захарієвич був надзвичайно амбітним ще з юності. На початку своєї професійної кар’єри він виступив як послідовник нового стилю – сецесії, що тріумфально ширилася в тодішньому мистецтві й архітектурі. Митець вважав своєю місією впровадження сецесійних форм в архітектурному краєвиді Львова.
– Альфред – син професора Юліана Захарієвича, проєктанта головного корпусу Львівської політехніки і загалом видатної особи в історії та культурі Львова. Та, дивлячись на його портрет у юності, я бачу малого бунтаря – хлопця, який прагнув скидатися на батька й водночас бути цілковитою його протилежністю, – наголосив Ігор Жук.
Альфред Захарієвич – один із культурних героїв Львова. Він залишив по собі глибокий слід в архітектурі міста, який ми можемо простежити й сьогодні. Між іншим, люди, які приїжджають потягом до Львова на залізничний вокзал і виходять у місто через бетонні тунелі, навіть не здогадуються, що їх створив знаменитий архітектор.
