У читальній залі Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» 12 серпня відбулася лекція, присвячена ювілею знаного композитора, піаніста, громадського діяча Миколи Лисенка. Понад пів століття класик українського музичного мистецтва віддав композиторській діяльності, написавши більш як тисячу самобутніх творів. Серед найвідоміших творів великого українця – музика до славнів «Молитва за Україну», «Вічний революціонер», до опер «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда». Ще за життя Микола Віталійович заслужив собі епітет «батько української музики».
Про святкування 100-літнього ювілею Лисенка в умовах окупації розповіла у своїй лекції викладачка теоретичних дисциплін ЛДМУ ім. С. Людкевича Роксолана Гавалюк.
«Я дуже вдячна, що сьогодні так багато людей завітало до Політехніки, щоб дізнатися про Миколу Лисенка та святкування його ювілею. Власне, 100-літній ювілей Миколи Віталійовича був досить екстремальний. Подія відбулася у Львові під час німецької окупації 1942 року. Цей період особливий в історії міста та всієї Галичини, адже тоді окупанти вважали, що Львів є відновленою австрійською територією. Та, попри все, тривали розстріли й вивезення на примусові роботи до Німеччини. Дуже важливою установою тих часів, що допомогла організувати українську культурницьку діяльність, був Інститут Народної Творчости при УЦК, який очолював отець Северин Сапрун – надзвичайно талановита людина, знавець своєї справи. В ІНТ діяли розмаїті мистецькі гуртки: студія образотворчого мистецтва, кабінет етнографії та фольклору, драматичний театр, курси хореографії, музичний кабінет. Також інститут надавав негласну підтримку інтелігенції. Саме комітет Інституту Народної Творчости та його директор Северин Сапрун організували конкурс хорів у Галичині на честь 100-літнього ювілею Миколи Лисенка», – зазначила музикознавиця.
Інститут Народної Творчости розробив і скоординував цілу мережу напрямів, у яких провадили мистецьку, видавничу, культурно-освітню, наукову, музейну діяльність 1942 року. А святкування 100-літнього ювілею Миколи Лисенка стало унікальною подією для окупованого Львова.
«Тодішнє організування величного ювілею Лисенка є для нас взірцем. Українське суспільство широко й урочисто відсвяткувало цю подію. Також до популяризації творчості українського класика та святкувань долучилися громадські й музичні діячі-професіонали: Кость Паньківський, Северин Сапрун, Лонгин Цегельський, Василь Барвінський, Станіслав Людкевич, Зиновій Лисько, Микола Колесса та диригент опери Леонтій Туркевич», – додала викладачка.
Микола Лисенко зумів вивести українську пісню на простори світової музичної культури. Тож плекаймо красу цього неоціненного скарбу.
