Восени 2015 року стартував довготривалий проект «Книга брайлем», а навесні 2016 року – проект «Інклюзія незрячих дітей шкільного віку». Обидва проекти передбачають друк літератури брайлем для дітей різних вікових категорій, а також низку інших заходів, пов’язаних з організацією інклюзивного навчання сліпих дітей.
В рамках цих проектів вже побачили світ: повість Івана Франка «Захар Беркут», книга Каті Штанко «Дракони, вперед!», казка Грицька Григоренка «Королівна-крихітка та Киць-киць», поетичні збірки Ігоря Калинця «Сімейка» і Оксани Кротюк «Чап-чалапу, гусоньки», цікаві «Скоромовки», підручник для першого класу В. Науменка «Читанка» та інші.
Друк здійснюють у двох центрах, що є сьогодні в Україні і володіють відповідними технічними засобами та підготовленими спеціалістами: Ресурсному центрі освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка» (керівник – Оксана Потимко) та Республіканському будинку звукозапису і друку УТОС у Києві (директор – Олександр Кінберг). Фахівці київського центру надрукували твори І. Франка «Захар Беркут» і К. Штанко «Дракони, вперед!», працівники львівського центру – решту 9 книг.
Робота над публікацією наступних книг брайлем триває у ресурсному центрі Львівської політехніки щодня. Наразі до друку готують наступні 4 книги «Видавництва Старого Лева», які «побачать» читача навесні 2016 року.
Розповідає Оксана Потимко, керівник Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Львівської політехніки, виконавчий директор ЛОО ГО «Українська спілка інвалідів – УСІ», керівник проектів «Книга Брайлем» і «Інклюзія незрячих дітей шкільного віку»:
– Про вкрай незадовільну ситуацію з публікацією книг шрифтом Брайля для незрячих читачів писалось неодноразово. Проте, відмінна риса львів’ян – не лише анонсувати проблему, але й шукати шляхи для її подолання. Ресурсний центр Львівської політехніки створений лише у 2011 році, а друк шрифтом Брайля фахівці Центру освоїли відносно нещодавно. До його появи рельєфно-крапкові книжки друкувалися в єдиній на території України установі – Республіканському будинку звукозапису і друку УТОС, який існує протягом кількох десятиліть. Відкриття львівського центру дозволило відчутно покращити ситуацію і черговий раз довести, що немає нічого неможливого: хто шукає шляхи, той їх знаходить. Аби зрозуміти масштаби виданих ресурсним центром публікацій брайлем, достатньо порівняти показники: щороку в Україні друкується від 2–3 до 10–12 книг брайлем! Загалом упродовж 2008–2015 років опубліковано 49 творів рельєфно-крапковим шрифтом для незрячих читачів (для зрячих дітей щороку публікується 2000–3000 видань). Ця статистика дозволяє зрозуміти, який глибокий прорив у сфері адаптації літературних творів для сліпих зробили львів’яни в межах зазначених проектів.