14 грудня 2022 року безпосередньо в конференц-залі наукової бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» та в режимі онлайн відбувся організований кафедрою архітектурного проєктування та інженерії Інституту архітектури та дизайну науково-практичний семінар на тему «Програми комп’ютерного моделювання: навчальні плани та виклики сучасності».
В роботі семінару взяли участь представники кожної з шести кафедр Інституту архітектури та дизайну, які є кураторами груп викладачів, задіяних у викладанні дисциплін з комп’ютерного моделювання. Також на семінар були запрошені:
- голова Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України, директор проєктної фірми ТзОВ Sheremeta Architect Group Микола Шеремета;
- працівники київської фірми Graphisoft Center Ukraine (офіційного представника компанії Graphisoft в Україні), які займаються програмним забезпеченням навчального процесу ЗВО України;
- практикуючі архітектори і дизайнери – представники львівських проєктних бюро, в яких працюють студенти і випускники Інституту архітектури та дизайну;
- аспіранти і студенти Львівської політехніки, а також студентка магістратури, яка тимчасово навчається в Лондоні, з інформацією про підходи до навчання студентів комп’ютерному моделюванню у закордонних вишах;
- викладачі кафедри архітектурного проєктування та інженерії, які займаються реальною проєктною практикою із залученням до неї студентів і випускників ІАРД.
Учасники обмінялись досвідом викладання дисциплін з комп’ютерного моделювання, обговорили питання методики і чинних навчальних планів, конкретизували проблеми, з якими можуть зіткнутися випускники в проєктних фірмах. Студент IV курсу А. Кобзєв виклав бачення студентів стосовно наявної ситуації і бажаних змін в цій царині навчального процесу.
В ході дискусії учасники семінару констатували, що навчальні дисципліни, які викладають різні кафедри Інституту архітектури та дизайну, загалом забезпечують мінімально необхідний базовий рівень комп’ютерної підготовки студентів-архітекторів. Однак у деяких аспектах ця підготовка потребує покращення відповідно до вимог сучасного ринку праці. Розв’язання проблеми учасники вбачають у реалізації таких рекомендацій.
- Бажано збільшити кількість дисциплін з комп’ютерної підготовки студентів, так щоб на початок ІІІ курсу студенти в основному володіли цим інструментарієм архітектурного проєктування.
- Бажано забезпечити неперервність викладання цих дисциплін упродовж ІІ–ІІІ–IV семестрів. Цього можна досягти трьома 3-кредитними дисциплінами обсягом по 2 аудиторні години лабораторних занять на тиждень.
- В ІІ–IV семестрах основою комп’ютерної підготовки студентів поки що залишається ArchiCAD. Однак в наступних семестрах доцільно зосередитись на поглибленому вивченні спеціалізованого програмного забезпечення. Для цього варто налагодити тісніші контакти з проєктними фірмами та іншими кафедрами Університету, випускники яких задіяні у сфері архітектури і будівництва, а також запозичити досвід Краківської і Вроцлавської політехнік.
- Потребує уточнення зміст навчальної програми потокової дисципліни, закріпленої за кафедрою ДОА в IV семестрі, для успішного виконання студентами практичних завдань з курсу «Архітектурне проєктування інтер’єрів житлових і громадських об’єктів» у V семестрі.
- Незважаючи на обмаль дисциплін із комп’ютерної підготовки, необхідно зберегти чинну практику виконання студентами курсових робіт і проєктів у ручній графіці у І–ІІ–ІІІ семестрах.
- Доцільно подумати над формами поєднання виконання курсових проєктів і робіт у ІІІ–IV семестрах в комп’ютерній графіці з частковим виконанням окремих розділів у ручній графіці, можливо, на стадії ескізних пошуків і клаузур.
- Надання студентам поглиблених знань з ВІМ-технологій, володіння іншими проєктними програмами, як того вимагає сучасний ринок праці, доцільно ввести в навчальні плани магістратури та розглядати ці дисципліни як привабливий чинник для бакалаврів продовжити навчання в магістратурі.
- Перспективним завданням для викладацького складу ІАРД є імплементація в ArchiCAD чинних національних ДБН з урахуванням вимог Єврокодів.
Учасники семінару підкреслили, що зустрічі викладачів, роботодавців, студентів і спеціалістів з програмного забезпечення є безумовно корисними, потрібними й домовились продовжити подібні західи в майбутньому.
