Невпинно наближається до кінця зимова екзаменаційна сесія. Доки вийде ця стаття, деякі студенти вже складуть її (все залежить від графіка складання сесій в інститутах), а деяким треба ще буде добряче попотіти, щоб успішно ввійти у весняний навчальний семестр.
19 січня. Йордан. За інформацією, народні обранці, сяк-так попрацювавши до обіду, розбіглися, мов миші. А ось студенти Львівської політехніки (таких груп цього дня було небагато, впереваж іспити складали заочники), відвідавши зранку Божий храм, попивши йорданської води, дружно прийшли на іспити.
Професор кафедри технології органічних продуктів ІХХТ Віктор Володимирович Ревуцький, який цього дня приймав іспит у студентів-технологів групи ТОР-41, спочатку теж сумнівався: прийдуть чи не прийдуть його підопічні. Та коли вони один за одним заходили в аудиторію, що носить ім’я видатного хіміка Дмитра Толопка, від серця відлягло. Оскільки читає студентам лекції з хімії і технології органічних речовин, технології продуктів органічного синтезу і загальної технології харчових виробництв, то під час зимової екзаменаційної сесії приймав іспити у двох групах четвертокурсників і один – у п’ятикурсників. Перші демонстрували свої знання з хімії та технології органічних речовин, другі – з технології продуктів органічного синтезу.
– Дуже добре, що іспит – обов’язковий, як і усна складова, – говорить Віктор Володимирович. – Це важливо для наших технологічних курсів, де значна частина питань взаємопов’язана, тож неправильно було ґрунтувати екзаменаційні питання лише на тестах: від студентів маємо почути й порівняльну характеристику різних процесів. З іншого боку, шкода, що вже нема модулів, які дисциплінували студентів, змушуючи їх вчитися рівномірно під час усього семестру. Прийнято вважати, що чим вищий курс, тим кращі оцінки та цьогоріч це не дуже підтвердилося. Кількість відмінників дещо скоротилася, зате середній рівень тримається без змін: більше четвірок, менше п’ятірок і небагато трійок. Як свідчать результати іспитів, усереднений рівень їх знань, враховуючи ситуацію в промисловості, загалом негативно впливає на мотивацію до навчання. Це ми вже проходили у дев’яностих роках. Не так сильно та спостерігаємо це й нині. Аргументація до навчання, як і технологія – процес комплексний: саме можливість використовувати отримані знання в майбутньому – дуже важливий аргумент для навчання. Тішить, що рівень підготовки першокурсників досить високий, а це значить, що, ставши старшокурсниками, вони порадують нас своїми знаннями.
– Іспитами і знаннями студентів загалом задоволені?
– Власне, результати могли бути кращі, могли бути й гірші. На мою думку, підсумки іспитів – це і результат роботи викладача: наскільки він зміг донести до студентів потрібну інформацію. Відтак, не можу сказати, що повністю задоволений іспитами, але бути незадоволеним причин також нема.
Четвертокурсниця і відмінниця Руслана Чайківська до навчання ставиться дуже сумлінно, тому у своїх знаннях впевнена:
– Для мене сесія – невід’ємна частина навчання. Щоразу переживаю за її результати, хоча знаю, що ці предмети до мене склало вже багато людей, тож складу і я. Не схвалюю вивчення предмета за два-три дні і ночі перед іспитом, тому вчуся постійно впродовж всього навчання. Добре, коли у нас є проміжний контроль, це змушує пильніше ставитися до вивчення предметів. Технологія – це свого роду творчість, до якої нас долучають викладачі. Ми можемо придумувати свої процеси, доказувати їхню економічну доцільність, потребу впровадження. Для мене це дуже важливо, тому як хімік-технолог більше спеціалізуюся саме на технології органічного синтезу. Оскільки отримати добрі теоретичні знання і практичні навики нам допомагають наші викладачі, тож знаннями наповнюємося кожного дня, отримуємо тут те, що зможемо згодом використати на місці праці чи навіть у побуті. До прикладу, коли місимо тісто, теж проходить хімічна реакція і ми над тим навіть не задумуємося. Планую паралельно із своїм фахом освоїти ще й стандартизацію, закінчити магістратуру і працювати на заводі у сфері органіки і її стандартизації.
