Днями в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася Х Міжнародна науково-практична конференція «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», у якій взяли участь освітяни і науковці України, Польщі, Марокко, Ірану, Ізраїлю та Франції. Співорганізаторами зібрання, окрім Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки, виступили Харківський національний університет радіоелектроніки та Технічний університет міста Лодзь (Польща).
Учасників конференції тепло привітав проректор із науково-педагогічної роботи професор Дмитро Федасюк. Він, зокрема, згадав, що десять років тому, працюючи завідувачем кафедри програмного забезпечення, організовував проведення першої подібної конференції. За час, що минув, значно розширилося коло її учасників, різноманітнішою і складнішою стала проблематика комп’ютерних наук та інформаційних технологій, які бурхливо розвиваються і проникають у всі сфери життя.
Одним із найактивніших організаторів і учасників ювілейної конференції була доктор технічних наук, професор Наталія Шаховська. За її словами, з понад 100 робіт було відібрано 52. Широкий спектр обговорюваних проблем здебільшого стосувався штучного інтелекту, систем комп’ютерного зору, структурної і математичної лінгвістики, програмного забезпечення, архітектури комп’ютерів і, власне, інформаційних технологій.
У рамках конференції проведений «круглий стіл» із проблематики комп’ютерної освіти, в якому взяли участь представники ВНЗ України, а також ІТ-компаній, зокрема, EPAM systems, Eleks та польської компанії з розроблення систем виявлення плагіату.
– Наталіє Богданівно, як кажуть, з цього місця детальніше. Два роки тому на засіданні Вченої ради Львівської політехніки було задекларовано широкий наступ на плагіат у студентських дипломних роботах, а також у дисертаційних роботах викладачів. Тоді говорили про певний опір з боку викладачів. Що зроблено відтоді, щоб зменшити таке ганебне явище як «інтелектуальне крадійство»?
– Якщо говорити про наш Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій, то жодного опору щодо антиплагіату ми не помічаємо. Усі статті, які публікуються у наукових вісниках інституту, проходять перевірку на плагіат. Ми користуємося вільним програмним забезпеченням, он-лайн перевірками. Що стосується перевірки студентських дипломних робіт, то це робить автономно кожна кафедра, поступово накопичуючи базу даних цих робіт. Стосовно кандидатських і докторських дисертацій, то є така база у ВАКу через УКРНТІ, до якої ми не маємо доступу.
– Що є предметом Ваших наукових зацікавлень?
– Це проблеми сховищ даних і простору даних. Це поняття великих даних, інтеграції даних з різних джерел. Це і зараз дуже актуальна тематика. Їй було присвячено кілька доповідей на конференції. Цю тематику продовжують розробляти мої аспіранти.
– Яка із виголошених доповідей справила на Вас найбільше враження?
– Це майже годинна лекція академіка Володимира Широкова, котру аудиторія прослухала, як кажуть, на одному подиху. Спираючись на відомі закони фізики, математики, інших наук, промовець переконливо доводив, що на кожному етапі розвиток людства напряму залежав від обсягу інформації, яким вона володіла на той час.
