Днями у Львові відбувався VIII Екуменічний соціальний тиждень. Він проходив за підтримки Українського католицького університету, Національного університету «Львівська політехніка», Львівської облдержадміністрації, Львівської обласної ради та Львівської міської ради.
Урочисте відкриття Екуменічного соціального тижня в актовій залі Львівської політехніки супроводжувалося екуменічним молебнем до Святого духа. Присутніх у залі привітали ректор Українського католицького університету доктор-отець Богдан Прах, заступник голови Львівської обласної ради Володимир П’ятак, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Галина Слічна, заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Корнат.
Від імені господарів вітальне слово виголосив проректор з науково-педагогічної роботи Львівської політехніки професор Дмитро Федасюк. Він, зокрема, зазначив, що у рамках попередніх Екуменічних соціальних тижнів було обговорено низку актуальних проблем, які стосувалися кооперативного руху в Україні, соціальної відповідальності людини, довіри між людьми і філантропії, майбутнього демократії в Україні. Щоразу до обговорення цієї проблематики активно долучалися науковці Львівської політехніки.
Професор Дмитро Федасюк підкреслив виняткову актуальність основного заходу чергового форуму єднання, головною темою якого є «Освіта задля змін: духовність та інновації»: «Ми спробуємо знайти оптимальне рішення таких складних проблем як реформування вищої освіти, запровадження європейських стандартів, гармонізація їх з нашими християнськими й освітянськими традиціями».
Модератором академічної конференції «Освіта задля змін: духовність та інновації» був перший проректор Українського католицького університету доктор Тарас Добко. Президент Міжнародного благодійного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков виступив із доповіддю «Забезпечення якості вищої освіти: український контекст і європейський досвід».
Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки Ірина Ключковська у своїй доповіді розглянула проблему сучасного стану та перспектив освіти в українському зарубіжжі. На її думку, становлення освіти українського зарубіжжя та її розвиток обумовлює низка чинників. Це, зокрема, родина, церква, громадські організації, активність самої громади, фактор країни проживання.
На переконання доповідачки, «саме родина є тією основою розвитку дитини, на якій вибудовується її подальша доля. Саме батьки є її першими педагогами, які дають дитині головний інструмент пізнання та самопізнання – рідну мову. І від них залежить, чи стане українська мова в чужоземному середовищі для їх дитини рідною чи ні».
Церква, громадські організації за кордоном взяли на себе основний тягар організаційної роботи з розвитку українського шкільництва. Багато що залежить і від країни проживання нашої діаспори. Українці, які становлять найчисленнішу етнічну групу у Російській Федерації, на практиці не мають державної системи українського шкільництва, культурно-освітніх закладів, преси, радіо та телебачення рідною мовою.
Ірина Ключковська вважає, що наша держава повинна розробити стратегічний напрям розвитку освіти українського зарубіжжя, що давно зробили держави, які мають великі діаспори, зокрема, наші найближчі сусіди – Польща і Російська Федерація. «Вкладаючи інтелектуальний та фінансовий капітал у розвиток української освіти за кордоном сьогодні, ми отримаємо значні дивіденди для нашої держави у майбутньому», – наголосила вона.
Директор аналітичного центру «CEDOS» Єгор Стадний спробував дати відповідь на запитання «Де зупинилась реформа вищої освіти?». Доповідач визнав наявність зовнішнього фактора. Реформування освіти, зокрема вищої школи, гальмували військові дії на Сході України, що відволікали величезні кошти із державного бюджету. Але є і у внутрішні фактори. Багато чиновників від освіти і самих освітян не розуміють змісту Закону про вищу освіту, зокрема академічної автономії. А нерозуміння породжує спротив. Відчутним гальмом пробуксовування освітніх реформ є великий «попит» в Україні на неякісну вищу освіту, коли до ВНЗ йдуть не за знаннями, а за дипломом.
У рамках Екуменічного соціального тижня у Львівській політехніці та Українському католицькому університеті відбулися декілька «круглих столів»: «Освіта нового покоління: християнські цінності та європейські стандарти», «Духовна формація християнина та богословська освіта в Україні», «Інклюзивне навчання для дітей з особливими потребами – реалії та нові можливості».
Що стосується підсумків академічної конференції «Освіта задля змін: духовність та інновації», то її учасники ухвалили резолюцію, яка містить низку конкретних звернень і рекомендацій, зокрема й до Міністерства освіти і науки України. Йдеться про те, аби усунути передумови для виникнення корупції у ВНЗ, запровадивши прозорі критерії прийому та оцінювання; ввести екуменічний елемент у викладання релігійних дисциплін; сприяти заснуванню та розвитку конфесійних шкіл та ВНЗ на засадах загальнодержавних стандартів із визнанням їхніх дипломів; забезпечити на належному рівні викладання у ВНЗ іноземних мов з огляду на небезпеку витіснення з освітнього простору України англійською мовою інших європейських мов, запровадити обов’язкове квотування вивчення німецької, французької, іспанської мов; для забезпечення спадкоємності в освіті та науці, омолодження професорсько-викладацьких та наукових кадрів запровадити віковий ценз для викладачів та науковців пенсійного віку на рівні 65–70 років.
