В Університеті працюють над новим засобом для невідкладної допомоги в разі проникних поранень черевної порожнини

Олена Лукачук, R&D-центр Львівської політехніки
Учасники проєкту

У рамках проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України як переможець конкурсу «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень», у Львівській політехніці розпочали роботу над створенням засобу для невідкладної допомоги в разі проникних поранень черевної порожнини.

Травми черевної порожнини належать до найбільш загрозливих для життя. Серед тяжких ушкоджень питома вага травм живота становить 30%, летальність при цьому залишається високою і не має тенденції до зниження. У мирний час найчастішими причинами травм живота є дорожньо-транспортні пригоди та падіння зі значної висоти, а в умовах ведення бойових дій – кульові, уламкові й мінно-вибухові поранення. За анатомічною характеристикою 73,2% поранень є непроникними, 26,8% – проникними, серед яких 5,6% – торакоабдомінальні поранення.

Найчастіше ушкодження зазнають такі органи: селезінка, печінка, сечовий міхур, корінь брижі та заочеревний простір, тонка кишка, підшлункова залоза, нирки, судини, діафрагма, товста кишка, шлунок і дванадцятипала кишка. Абдомінальна травма завдає потерпілим тяжкі фізичні й моральні страждання, створюючи загрозу життю. Смертність при ній сягає 10–30%. Важливе місце в успішному розв’язанні цієї проблеми посідає постійне вдосконалення методів діагностики травматичних ушкоджень органів черевної порожнини та своєчасне комплексне лікування абдомінальних травм і пов’язаних із ними ускладнень.

Науковці Львівської політехніки під керівництвом професора кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Володимира Самарика розробляють гідрогелеву композицію для надання невідкладної допомоги в разі проникних поранень черевної порожнини, яка в середовищі черевної порожнини спроможна утворити стійку піну та структуруватися у полімерний губчастий матеріал. Він дасть змогу зафіксувати органи черевної порожнини (включно з пошкодженими) і забезпечити пролонговане виділення попередньо введених лікарських засобів. Пропоновану розробниками гідрогелеву композицію виготовляють із полімерів природного походження. Це стане її перевагою, оскільки забезпечить біосумісність і біодеградабельність засобу для невідкладної допомоги в разі проникних поранень черевної порожнини.

«У рамках реалізації першого етапу проєкту ми провели консультації з фахівцями з різних галузей, зокрема абдомінальної хірургії, лапароскопічної хірургії, травматичної реконструктивної хірургії, травматології та ортопедії, фармакології і фармації, мікробіології, хімії тощо. Це дало нам змогу внести певні корективи у первинні експериментальні дослідження. Для прикладу, йдеться про доцільність введення до складу композиції ряду кровоспинних препаратів для зупинки кровотеч із пошкоджених внутрішніх органів та антисептичних препаратів для запобігання розвитку інфекційного зараження і подальшого сепсису», – підкреслив професор Володимир Самарик, керівник проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», який реалізовують у Львівській політехніці за підтримки Національного фонду досліджень України.

Запити на такий засіб є у невідкладній загальній хірургії в умовах бойових дій, військовій хірургії, військово-польовій хірургії, екстреній медичній допомозі та медицині катастроф. Відсутність ефективних методів діагностики та лікування, обумовлена непристосованістю до роботи в умовах ведення бойових дій чи виникнення надзвичайних ситуацій, може значно обмежити можливості надання допомоги. Тому поява таких розробок, їх випробування, проведення доклінічних і клінічних досліджень є затребуваною, спрямованою на підвищення рівня надання невідкладної допомоги при абдомінальних травмах та зменшення рівня смертності серед потерпілих.