Іван Франко і комікси? Хіба таке можливе? Так, якщо взяти Франковий невеликий візуальний твір і перевести його у графічне зображення. Студенти кафедри дизайну та основ архітектури Львівської політехніки 22 листопада дізнавалися, як це зробити на презентації книжки «Герой поневолі» безпосередньо від її співавторів, українців за походженням – художника Міхая Тимошенка (Румунія) та адаптатора тексту, видавця Кирила Горішного (Франція).
Якщо слово «комікс» викликає у вас асоціації з чимось легковажним і розважальним, то даремно – у Франції цей жанр досить популярний, тільки називається він більш серйозно – бандесіне (ВС), тобто «мальована стрічка». Франція, а також Бельгія є столицями європейського коміксу. Особливу увагу, як розповів присутнім Кирило Горішний, починаючи з 70 – 80 років минулого століття, викликає такий різновид бандесіне, як графічний роман – він цікавий навіть підліткам і дорослим, бо піднімає гостріші, ніж звичайні комікси, проблеми. Зокрема, джерелом для зображень стає історія, а в останні десять років – Друга світова війна, де зовсім інші зображальні засоби, ракурси, динаміка. Крім цього, бандесіне зазнає постійної еволюції – відбувається пошук стилів, ідей. Скажімо, французам тепер цікаві біографії видатних особистостей – Віктора Гюго, Альберта Камю, Джеймса Джойса…
В Україні комікс мало знаний, а формат графічного роману практично не відомий. Тому поява два роки тому у видавництві «Леополь» першого тому Франкового «Героя поневолі» – це нагода українцям долучитися до світових мистецьких тенденцій. Тепер у бандесіне панує стиль мінімалізму, але Міхай Тимошенко й Кирило Горішний вибрали інший шлях – деталізацію. Вона дає змогу читачеві (у книжці збережено 60% Франкового тексту, не порушено дух його твору) зануритися у минуле, а саме час Весни народів, побачити, яким тоді був Львів, з мостом через Полтву, з голубами…
Міхай Тимошенко зізнався: «це не мій стиль малювання, я люблю малювати людей, а тут важливо було, щоб читач зрозумів, що основний герой – місто, і тому воно мало бути впізнаваним». Для відтворення правильних ракурсів він ліпив персонажів із пластиліну, моделював їх на комп’ютері, а також деякі моменти фотографував, малював на папері. Такій роботі передував копіткий процес вивчення документації, архівних матеріалів – старі літографії давали відповіді на питання, як колись люди ходили, віталися і т. ін. Багато часу було приділено створенню шрифту, також пошукам, як поєднати текст із зображенням, передати динаміку оповіді. Міхай сам вчився правильного співвідношення людей і простору й під час презентації студентам радив опановувати малювання коміксів теж самим (в Україні у мистецьких вишах цього не вчать), з інтернетних джерел. Для досягнення результату добрі будь-які засоби – як туш і перо, так і комп’ютерні програми.
Торік «Герой поневолі» репрезентували на міжнародному фестивалі коміксів у Брюселі, а Австрійський центр запропонував перекласти твір на німецьку. Все це дало наснагу продовжувати розпочате – вихід другого тому графічно адаптованої історичної повісті Франка заплановано на травень наступного року.
