Співорганізаторами цього престижного наукового зібрання під назвою «Обчислювальні проблеми електротехніки» виступили провідні наукові установи України, Польщі, Чехії та Словаччини. Це, окрім Національного університету «Львівська політехніка», Варшавський технічний університет, Лодзький технічний університет, Університет Західної Богемії та Університет Жиліни, а також Польська секція і Західноукраїнський осередок Міжнародного товариства інженерів з електротехніки й електроніки.
Учасників конференції, відкриття якої відбулося в актовій залі головного корпусу Львівської політехніки, тепло привітав ректор Університету професор Юрій Бобало. Він нагадав, що такі відомі вчені у галузі електротехніки як Роман Дзєслєвскі, Габріель Сокольніцкі, Станіслав Фрізе відкрили світові Львівську електротехнічну школу. Надзвичайно важливо показати багату спадщину та історію Львівської політехніки, її теперішні досягнення, почути думки і погляди науковців інших навчальних закладів, допомогти один одному знайти істину на складному та тернистому шляху науки.
Ректор Юрій Бобало також зазначив, що проведення конференції свідчить про постійний інтерес до нових наукових проблем та завдань в галузі електротехніки і суміжних з нею наук, про необхідність постійного обміну науковим досвідом, творчими задумами та ідеями, про потребу особистого спілкування науковців.
На конференції виступили з доповідями українські, польські та іранські вчені. Цікаві дискусії та обговорення доповідей відбулися під час роботи мовних та постер-засідань, зокрема щодо проблематики, пов’язаної з електромагнітними полями, теорією кіл та систем, обробленням сигналів та їхньою ідентифікацією, теоретичними й прикладними напрацюваннями, інноваційно-освітніми аспектами тощо.
Робочою мовою конференції була англійська. Але дещо доводилося перекладати. З цим завданням чудово впоралася доцент Інституту енергетики і систем керування, вчений секретар конференції Марія Говикович, яка тимчасово живе у США, але спеціально прилетіла до Львова, щоб прочитати свою доповідь.
Основний внесок в організацію і проведення конференції зробив колектив кафедри теоретичної та загальної електротехніки Львівської політехніки, яку очолює доктор технічних наук професор Петро Стахів. Оскільки у назві кафедри означене її теоретичне спрямування, ми поцікавилися, чи наукова і освітня діяльність кафедри має вихід на прикладне застосування? Ось що сказала з цього приводу доцент кафедри Оксана Гоголюк:
– Наша кафедра займається розробкою методів і засобів, призначених для математичного моделювання широкого класу електромеханічних та електроенергетичних систем. Ми розробляємо власне програмне забезпечення для того, щоб мати змогу моделювати такі системи, адаптуємо їх до конкретних об’єктів, які експлуатують в електромережах України. Маємо лабораторії, зокрема, нову інтелектуальну лабораторію, завдання якої поєднувати імітаційне моделювання та натурний експеримент з використанням комп’ютерних засобів для навчання студентів комп’ютерного та радіотехнічного фаху, що допомагає їм опанувати сучасні методи моделювання і дослідження електричних кіл. Наша кафедра займається також розробкою нових дидактичних засобів у сфері електротехніки.
– Що з того, що ви прочитали з матеріалів конференції або почули у виступах, зацікавило Вас?
– Для мене особливо важливим є використання електротехнічних підходів у медицині. З цієї проблематики були дві важливі доповіді. Першу виголосив професор Яцек Старжинський з Варшавської політехніки. Він описує електричні методи для діагностування онкологічних захворювань, зокрема, пухлин простати. А друга доповідь від авторського колективу з Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, де йшлося про виконання безшовних операцій у хірургії.
