На десятій Міжнародній науково-практичній конференції «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» 14–17 вересня учасники з України, Польщі, Ірану, Ізраїлю, Франції обговорили актуальні галузеві проблеми.
Серед організаторів конференції – МОН України, Львівська політехніка, Харківський національний університет радіоелектроніки і Технічний університет м. Лодзь (Польща). Розповідає декан повної вищої освіти Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Наталя Шаховська:
– Цьогорічна конференція об’єднала понад 50 учасників, відібраних із 90-та запропонованих. Тематика, яку обговорювали, була доволі широка, починаючи від штучного інтелекту та інформаційних технологій і закінчуючи структурно прикладною математичною лінгвістикою.
– Як працювала конференція – це були пленарні засідання і секції?
– Пленарні засідання до обіду, а після обіду – дві секції. Були дні, коли ми мали секційні і постерні засідання. А в середу, 16 числа, у нас відбувався круглий стіл. На ньому були представники ІТ-компаній та вишів України. ІТ-компанії представляли EPAM Systems, Eleks та польська компанія з розроблення систем виявлення плагіату. Представниками вишів була Львівська політехніка та Харківський університет радіоелектроніки.
– Що ж обговорювали на засіданні круглого столу?
– Основною темою було виявлення проблем у комп’ютерній освіті. Йшлося про особливості підготовки ІТ-фахівців, про те, що потрібно робити вишам і компаніям, аби випускники якомога безболісніше після закінчення вишу знаходили роботу. Навіть торкнулися такого феномена як наукова співпраця, тому що ми переважно порушуємо проблеми студентів і випускників, а тема наукової співпраці не менш важлива. Зокрема ми докладніше говорили про можливу участь ІТ-компаній і вишів у міжнародних грантах.
– Які з питань, що обговорювали на конференції, Ви вважаєте найважливішими?
– Власне той круглий стіл, тому що нам дуже важливо підтримувати стосунки з ІТ-компанією. Також було приємно, що академік Польської академії наук Евгеніуш Красовський подарував Львівській політехніці цілу добірку творів, зокрема у польському перекладі «Енеїду» Котляревського та «Кобзар» Шевченка, а також кілька монографій (більше про цю подію – у наступному числі «Аудиторії» – ред.).
– Слухачами конференції були і студенти ІКНІ?
– Студенти-магістри, адже це люди, які надалі налаштовані на аспірантуру, отож, на наукову працю, тому їм дуже цікаво було послухати про новинки в науці, дізнатися, на що звернути увагу у своєму фахово-науковому розвитку тощо.
– Який результат цих конференцій, що вже традиційно стали щорічними?
– Маємо шанс налагодити тісніші наукові стосунки з різними вишами України і закордону та підтримувати їх. Такі особистісні знайомства створюють змогу спільно шукати гранти, робити спільні тематики тощо.
