25 травня 2023 року в головному корпусі Національного університету «Львівська політехніка» Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою провів Міжнародну науково-практичну конференцію «Українські вимушені мігранти: інтеграція, ідентичність, повернення» у межах започаткованої однойменної дискусійної платформи. До участі в конференції зареєструвалося 222 учасники з України та інших 24 держав.
Відкрила подію директорка МІОКу Ірина Ключковська, кандидатка педагогічних наук, доцентка, почесна професорка Львівської політехніки. Очільниця Інституту наголосила на актуальності і практичній спрямованості проєкту. Це полягатиме в напрацюванні серії пропозицій для української влади щодо викликів і проблем, пов’язаних із вимушеною міграцією наших громадян від початку повномасштабного вторгнення росії. Реалізації такої мети сприятиме потужний науковий потенціал зареєстрованих учасників із 24 держав світу.
Виступив із вітальним словом перший проректор Львівської політехніки Олег Матвійків, доктор технічних наук, професор. Він зазначив, що завдяки ініціативі МІОКу створена платформа для спілкування авторитетних фахівців, думка яких важлива для розуміння сучасних міграційних процесів, а Університет надалі залишатиметься місцем провідних наукових обговорень та інноваційних рішень.
Модерувала конференцію заступниця директора МІОКу Оксана П’ятковська, кандидатка економічних наук.
У своєму виступі ключова промовиця Елла Лібанова, академікиня НАН України, докторка економічних наук, професорка, заслужена економістка України, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України, наголосила на тому, що депопуляція для України є неминучим, але не катастрофічним явищем, оскільки залежить від компетентності міграційної політики держави. І тому завдяки зміні міграційних потоків можна врегулювати демографічну ситуацію. Також професорка висвітлила особливості потенційного масштабу повернення українців додому, зосередившись на таких чинниках, як-от:
- тривалість ведення бойових дій на території України,
- гарантії безпеки,
- рівень інтеграції вимушених мігрантів до суспільств, що приймають,
- питання місця возз’єднання сім’ї.
Пані Лібанова дала досить позитивну оцінку стосовно ступеня повернення громадян. На її думку, він значно вищий, ніж після Балканських війн. Цей прогноз ґрунтується на факторах міцної української національної ідентичності та згуртованості. Завершуючи свій виступ, учена зауважила, що в післявоєнний період першочерговим завданням стане уникнення поділу суспільства на предмет залученості кожного громадянина до перемоги та оновлення стратегії територіального розвитку держави.
У межах панельної дискусії ключовий спікер Євген Чолій, почесний консул України у Монреалі (Канада), доктор Honoris causa Львівської політехніки і Президент ГО «Україна-2050», схвально оцінив ініціативу МІОКу щодо створення дискусійної платформи та організації цього заходу. Пан консул наголосив на проблемі примусового вивезення дітей з України та важливості виділення такої юридичної категорії. Також він висловив певність у тому, що задля перемоги над «рускім міром», треба спільно координувати свої зусилля. Це справа всього світового українства, де діаспорі відведена важлива роль «голосу» у країнах Західної цивілізації.
Ключова промовиця Людмила Филипович, докторка філософських наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, професорка Національного університету «Києво- Могилянська Академія» та віцепрезидентка Української асоціації релігієзнавців, сфокусувалася на духовних загрозах і викликах, що виникають перед вимушеними мігрантами. Особливим питанням, як уважає науковиця, стає проблема Православної Церкви України за кордоном, оскільки неможливість створення українських православних організацій у країнах, що приймають, зумовлює появу дезінформації, яку поширюю агресор. Отже, переконана пані Филипович, проблема духовної опіки для церковно-парафіяльного життя мігрантів є виміром національної безпеки.
Інший ключовий промовець Богдан Райчинець, Президент Європейського Конґресу Українців та голова Української ініціативи у Чеській Республіці, розповів про ситуацію з біженцями у Європі (на прикладі Чехії) і сприйняття з боку європейців їхнього образу переселенця-втікача. Крім того, він виокремив проблеми, з якими найчастіше стикаються вимушені мігранти – освіти та інтеграції в суспільство, що приймає. Не менш вагомим, на думку пана Райчинця, є питання молоді, дітей і підлітків – їхньої комплексної адаптації до нових умов.
До дискусії приєдналися й інші учасники конференції. Зокрема, Юлія Дзябко, кандидатка філологічних наук, доцентка Ібарацького християнського університету (Хітачі, Японія), прокоментувала міграційну ситуацію у Японії за останній рік і ті зміни в ній, що мали стосунок до українських вимушених переселенців. Уляна Воробець, магістриня, працівниця адміністрації Центру науки бізнесу й адміністрації у Кракові, членкиня ініціативної групи «Українці в Бєльсько» (Бєльсько-Бяла, Польща), висвітлила думки про освіту у Польщі в контексті проблеми подвійного навчання для українських дітей. Також вона зосередилася на ролі журналістської адвокації, боротьбі з дезінформацією у медіа. Надія Кісс, докторка філософії, докторантка Гіссенського університету імені Ю. Лібіха, членкиня ГО «Research Network Vision Ukraine: Education, Language, Migration» (Гіссен, Німеччина), охарактеризувала актуальний дискурс щодо біженців у Німеччині та їхню адаптацію до соціуму через систему спеціальних інтеграційних курсів. Оксана Олійник, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Т. Шевченка, лекторка Единбурзького університету, членкиня ГО «Соціологічна асоціація України» та ГО «Українська асоціація дослідників освіти» (Київ, Україна; Единбург, Велика Британія), ознайомила авдиторію з низкою програм, за допомогою яких українські мігранти мали змогу потрапити до Сполученого Королівства, зокрема Шотландії. Також науковиця представила результати свого якісного дослідження, де розкрила суть проблеми самоідентифікації на прикладі біженців з України.
Свої запитання до дискутантів учасники конференції ставили як дистанційно, так і безпосередньо у залі Захарієвича. Активну участь узяли Діана Волинець, Liaison Officer in Ukraine at the Diaspora Emergency Action & Coordination (DEMAC) (Львів, Україна), Ірина Тимечко, докторка економічних наук, старша наукова співробітниця Інституту регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України, членкиня ГО «Союз Українок» (Львів, Україна), Оксана Винницька-Юсипович, докторка філософії, асистентка кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна), Ірина Софінська, докторка юридичних наук, професорка кафедри теорії права та конституціоналізму Національного університету «Львівська політехніка» (Львів, Україна), Уляна Садова, докторка економічних наук, професорка, наукова керівниця Науково-дослідного Центру соціальної і демографічної політики та управління «ДЕМОС» Національного університету «Львівська політехніка» (Львів, Україна) та Олеся Дацко, докторка економічних наук, доцентка, завідувачка кафедри менеджменту мистецтва Львівської національної академії мистецтв, членкиня ГО «Центр суспільних інновацій» і ГО «Народна дія Львів» (Львів, Україна).
Наприкінці заходу відбулося голосування за обрання трьох головних тем, що, на думку учасників, є найактуальнішими для подальшої роботи в межах дискусійної платформи. Авдиторія надала перевагу таким темам: «Українська освіта за кордоном», «Українська молодь за кордоном та проблеми збереження її ідентичності» і «Політика повернення та реінтеграції».
У підсумку директорка МІОКу Ірина Ключковська висловила слова подяки її учасникам та тим, хто надіслав матеріали до збірника тез. «Для сталого розвитку України є завдання для кожного з нас. Світове українство сьогодні єдине. Проблематика, озвучена під час події, архіважлива, а тому дискусійна платформа стане ефективним інструментом для комплексного осмислення проблем українських вимушених мігрантів» – результувала вона.
