Як уже повідомляли, 12 лютого 2016 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася спільна нарада представників Міністерства освіти і науки України та Державного концерну «Укроборонпром» з питань партнерства та співпраці навчальних закладів та підприємств оборонного комплексу Західного регіону України.
У рамках проведення цієї наради в актовій залі головного корпусу Університету розгорнуто виставку науково-технічних розробок науковців та інженерів Львівської політехніки. Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха, заступник генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» Юрій Пащенко, інші керівники ВНЗ Західного регіону України, які взяли участь у цьому представницькому зібранні, оглянули виставку і дали їй схвальну оцінку.
Науковців і виробничників зацікавив, зокрема, дослідний зразок безпілотного літального апарата, який пропонують для серійного виробництва розробники з Інституту геодезії. За словами доктора технічних наук Анатолія Церклевича, цей апарат за своїми основними характеристиками перевищує безпілотник американської фірми «Трімбл», яка є основним виробником навігаційної техніки для військ НАТО. Наш безпілотник завдяки потужному акумулятору може довше перебувати у повітрі (до двох годин), він має двочастотний GPS, який дає змогу значно пришвидшити процес аерозйомки з більшою точністю. Та головне – у разі розрядки акумулятора, інших несправностей безпілотник не падатиме каменем на землю, а плавно спускатиметься на парашуті.
Учасників наради зацікавили також презентовані на виставці оптичні прилади, які дадуть змогу з високою точністю визначити за спалахами місцезнаходження ворожих вогневих точок. Привернула увагу і розробка Інституту хімії та хімічних технологій – гелеві пов’язки, які дозволяють ефективніше лікувати опіки та інші рани військовослужбовців.
Заступник міністра освіти і науки України Максима Стріха, вітаючи учасників та гостей наради, зазначив, що міністерству вдалося розвернути університетську науку обличчям до оборонного комплексу. Цього року, скажімо, збільшено фінансування з бюджету міністерства на наукові розробки, зокрема з оборонної тематики. Зараз завершується формування нового переліку пріоритетної наукової тематики, призначеної для реалізації на підприємствах «Укроборонпрому». Ця тематика буде затверджена Міністерством оборони і Національною радою безпеки і оборони. ВНЗ України спеціалізуються на виконання різних завдань: розробка нової бронетанкової техніки, двигунів, систем електронної розвідки, матеріалознавство, безпілотні літальні апарати тощо. І є вже перші результати. Так, за розробками вчених Національного університету «Київський політехнічний інститут» розпочато серійний випуск безпілотників.
Заступник генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» Юрій Пащенко сказав, що тепер для оборонного комплексу країни настав новий етап – від відновлення зруйнованого слід перейти до докорінного оновлення. Це стосується нової високоточної військової техніки, роботизованих комплексів, зокрема бронетанкових, безпілотних літальних апаратів не лише для розвідки, а й ураження ворожої військової техніки. Створення нових зразків озброєння неможливе без тісної інтеграції науки і виробництва, без запровадження нових технологій, формування інженерних та робітничих кадрів.
Учасників наради сердечно привітав і побажав плідної роботи ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало. Зазначимо, що свого часу він сам працював над космічною тематикою на замовлення оборонної промисловості.
Відбулося підписання меморандумів між Державним концерном «Укроборонпром» та низкою вищих навчальних закладів і наукових установ: Національним університетом «Львівська політехніка», Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя, Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу, Ужгородським національним університетом, Хмельницьким національним університетом, Інститутом фізичної оптики імені О.Г. Влоха, Інститутом термоелектрики.
Сторони домовилися, зокрема, про співпрацю у сфері підготовки кадрів для підприємств концерну. Передбачено модернізацію навчальних програм, організацію стажування та навчальної практики студентів на підприємства «Укроборонпрому», залучення фахівців концерну до визначення тематики курсових та дипломних робіт студентів. У меморандумах ідеться також про організацію взаємодії підприємств концерну з освітніми і науковими закладами для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, інших проектів з оборонної тематики.
Після спілкування з пресою учасники наради продовжили обговорення шляхів співпраці науковців і виробничників «Укроборонрому».
У доповіді проректора з наукової роботи Львівської політехніки професора Наталії Чухрай було зроблено акцент на першочергових завданнях інтеграції наукових розробок ВНЗ і потреб підприємств «Укроборонпрому». Доповідач зазначила, що події останніх років вимагають ще раз повернутися до об’єктивної оцінки стану технічної оснащеності Збройних Сил України, відродження інноваційного підходу функціонування оборонних підприємств, переорієнтації маркетингового вектора оборонних підприємств із ринку СНД на інші країни, розширення географії збуту продукції за експортом, імпортозаміщення сировини, матеріалів та комплектуючих виробів. Це потребує активізації науково-технічної співпраці «Укроборонпрому» з технічними університетами.
Наталія Чухрай внесла пропозицію: спільними зусиллями МОН, НАН України та «Укроборонпрому» створити міжвідомчу робочу групу для координації подальшої роботи. На її думку, оскільки в Україні не вистачає інтелектуальних, технологічних, матеріальних, фінансових, виробничих ресурсів для відтворення абсолютно усіх типів військової техніки, слід визначитися з пріоритетними напрямами, де українська галузь конкурентоздатна та забезпечить імпортну незалежність. Після підписання меморандумів доцільно вважати присутні на нараді ВНЗ стратегічними підрядниками, які готові швидко і якісно виконати замовлення на науково-дослідні розробки за відповідними науковими напрямами. Наукові колективи ВНЗ повинні подати свої пропозиції до МОН до кінця літа цього року, щоб розпочати їхнє виконання вже 2017 року.
Директор науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Елвіт» Львівської політехніки Віктор Ткаченко нагадав, що свого часу при Міністерстві освіти успішно діяла Асоціація вузівських оборонних НДІ і КБ «Укрвузприлад». Це давало змогу забезпечувати пріоритетне матеріально-технічне забезпечення робіт, в тому числі новими приладами і технологічним обладнанням, було налагоджено жорстку багаторівневу систему контролю за термінами і якістю робіт, зокрема спеціалізованими військовими представництвами замовника.
За словами Віктора Ткаченка, у Львівській політехніці збереглися і розвиваються напрями космічного приладобудування, технічних засобів електронної військової розвідки, спеціальних технічних засобів для спецслужб. Працює техніка «Елвіту» і в зоні АТО. Проте плідну роботу інституту гальмує те, що у Державному казначействі рахунки спецфонду Університету є незахищеними, навіть якщо йдеться про виконання держоборонзамовлення. Нині максимальний оклад старшого наукового співробітника у ВНЗ становить 3573 грн., а кваліфікованого робітника – 1514 грн.
Директор державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» Роман Тимків розповів про успішне випробування броньованої машини «Дозор», про освоєння на заводі потужніших тягачів, які дозволять на місці демонтувати башту танку для оперативного ремонту. Він зазначив, що підприємство спільно з науковцями Львівської політехніки розв’язує низку складних технічних проблем, зокрема, зміцнення захисних решіток, зварних швів армованої сталі для машини «Дозор». Нині на заводі працює 130 випускників Університету, і потреба у кадрах зростатиме.
Директор Львівського вищого професійного училища № 20 Володимир Кубай та директор Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва Олег Саврук говорили про спільні проблеми. На їхню думку, ПТУ не повинні бути пасинками і фінансуватися лише з місцевих бюджетів. Обох директорів хвилюють питання проходження практики на підприємствах, зокрема в системі «Укроборонпрому». Нерідко тут не знають, яких саме робітників готують у ПТУ. Заступник генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» Юрій Пащенко пообіцяв взяти на контроль озвучені проблеми. Вкрай важливо, щоб майбутні робітничі кадри вчилися на найсучаснішому технологічному обладнанні, переймали досвід висококваліфікованих робітників , майстрів та інженерів.
Підсумовуючи роботу наради, заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха підкреслив, що оборонна галузь України – це не лише безпека нашої держави, а й локомотив економіки, можливість збільшення валютних експортних надходжень, зростання добробуту наших людей.
