У Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася зустріч з учасниками Львівського кластеру медичного бізнесу (Lviv cluster of medical business). Круглий стіл «Українські інноватори та медичні бізнеси про те, як розвиватись у новій реальності» об’єднав понад 20 представників академічної та бізнес-спільнот і був присвячений обговоренню наявних в Університеті технологічних інновацій та актуальних запитів виробників медичного обладнання, власників медичних центрів, практикуючих лікарів.
У рамках круглого столу було презентовано кілька інноваційних MedTech-винаходів львівських політехніків, окреслено проблеми їхньої розробки та впровадження. Присутні отримали можливість ознайомитися з інноваціями у сфері штучного інтелекту, цифрових застосунків, лабораторного обладнання, ортопедії, травматології, реабілітації, офтальмології, біомеханіки, медичної інженерії, менеджменту в охороні здоров’я тощо.
Серед перспективних MedTech-розробок було продемонстровано напрацювання інноваторів щодо створення інформаційних технологій опрацювання медичних персональних даних (реєстрів та систем) – презентацію провела Наталія Мельникова, завідувачка кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій.
Співробітники кафедри обчислювальної математики та програмування Інституту прикладної математики та фундаментальних наук професор Микола Кузін та доцент Андрій Кунинець розповіли власникам реабілітаційних центрів, лікарям-реабілітологам і травматологам-ортопедам про підходи комп’ютерного моделювання політравм елементів кінцівок на основі нелокальних підходів біомеханіки.
Олександра Фальчук, спеціалістка Бізнес-інноваційного центру Tech StartUp School Львівської політехніки, розповіла присутнім про проєкт Дмитра Дубачева DOFamine – модульну універсальну рухому платформу 3–6 DOF (ступені свободи), здатну точно відтворювати реальні рухи транспортних засобів чи інших об’єктів у безпечному середовищі, а також досліджувати поведінку людини на різних етапах проходження посттравматичної реабілітації.
Окреме зацікавлення у представників Львівського кластеру медичного бізнесу викликав цифровий застосунок «Асистент з автоматизації медичної документації», розроблений Олександром Романяком, аспірантом кафедри програмного забезпечення Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій.
Жваве обговорення за участю лікарки-офтальмолога Оксани Юревич викликала розробка інтелектуальної мобільної системи комп’ютерного зору та голосового управління для людей з вадами зору, яку презентував присутнім Микола Бешлей, професор кафедри телекомунікацій Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки.
Дискусії про обладнання для проведення лабораторних досліджень і проблеми підготовки фахових інженерів розвинулися довкола потреб підприємств, які займаються продажем та обслуговуванням медичного обладнання. Представники Інституту хімії та хімічних технологій професор Святослав Половкович і доцент Володимир Моравський розповіли про спеціальності, за якими здобувають вищу освіту студенти Львівської політехніки, дотичні до медичної інженерії, біотехнологій, промислової фармації, протезування.
Під час круглого столу обговорили можливості стажування студентів Університету і проходження спеціалізованого навчання на підприємствах, які виготовляють, реалізовують та обслуговують медичне обладнання. Учасники запропонували кілька моделей співпраці: апробація та удосконалення наявних розробок, пошук вирішення актуальних проблем, участь у програмах співфінансування, підготовка та реалізація проєктів, інформативні зустрічі, робочі наради, науково-популяризаційні заходи, публічні події. Серед озвучених проблем пролунали: виготовлення медичного обладнання та комплектуючих до нього, брак кваліфікованих спеціалістів, дієві інженерні рішення, обслуговування сертифікованого обладнання, апробація технологій, алгоритми спільної участі в проєктах.
Проведення таких зустрічей є важливим по кожному напряму наукових досліджень, адже дає змогу не лише продемонструвати цільовій аудиторії перспективні інноваційні розробки, а й удосконалити їх з урахуванням рекомендацій медиків-практиків, що безумовно підвищить їхню цінність та сприятиме масштабуванню в подальшому.
Повний текст матеріалу – на сторінці R&D-центру у соцмережі Фейсбук.
