І науковцям, і виробникам було б набагато простіше працювати (це було б ефективніше і натхненніше!), якби вони частіше спілкувались і більше знали про запити й взаємні очікування одне одного. Зблизити їх покликані хаби – такі собі «вузли», «точки перетину» цих зацікавлених сторін. Про можливості створення інноваційного хабу-лабораторії у Львові – зокрема на базі Львівської політехніки – говорили 9 грудня під час семінару «Інтернет Речей і проекти у рамках Горизонт 2020. Створення першого інноваційного хабу Інтернету Речей в Україні у рамках програми Горизонт 2020».
Захід, який організували Національний контактний пункт програми ЄС «Горизонт 2020» за напрямом «Інформаційно-комунікаційні технології» (НКП) спільно з консорціумом проекту «Хаб-Лабораторія Інтернету Речей», зібрав представників академічної і бізнесової спільнот. Власне, проект консорціуму – у складі Політехніки, Агенції європейських інновацій і консалтингової компанії «Сівітта Україна» – отримав підтримку в рамках конкурсу ініціативи Євросоюзу І4MS, покликаної сприяти впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) серед виробничих малих і середніх підприємств. Нині І4MS є мережею з кількох десятків інноваційних хабів і центрів компетенцій (науковці й відповідна технічно-технологічна база). Такий формат надає бізнесу доступ до високих технологій, а їхнім розробникам – можливість залучення грантового фінансування, комерціалізації продуктів та рішень. Ця синергія підвищує конкурентоспроможність бізнесу та сприяє економічному зростанню. Скажімо, оптимізація логістичних процесів чи створення симуляційних механізмів з допомогою ІКТ-рішень дозволяє підприємству не тільки зекономити, а й згенерувати дохід, а згодом інновація поширюється на весь виробничий сектор. Значну роль в успішності цього процесу, за словами Івана Кульчицького (НКП), відіграють і державні інституції, зокрема й місцевого рівня: як же без них стратегувати інноваційний розвиток регіону чи міста?
Угода українського консорціуму з менторами в Італії передбачає реалізацію проекту зі створення хабу у Львові, який сфокусується на технологіях ІоТ і виробничих кіберфізичних системах (саме ІоТ, як і високопотужні комп’ютерні обчислення, лазерні технології й робототехніка нині в центрі уваги ЄС). Хаб має бути «брокером» між бізнесом і наукою і максимально спрощувати шлях інноваційної пропозиції від ідеї, дослідження до виробництва та ринку. Звісно, створити відразу щось мегакруте на зразок хабу в Ковентрі (Велика Британія), що є одним із найкращих у Західній Європі, чи «вузла» в Познані (Польща), який надає послуги для всієї країни, – не вдасться. Однак нині ЄС, за словами Кирила Криволапа (CIVITTA), робить ставку на «диджиталізацію виробничого сектора», і євроінституції спільно з приватним сектором вкладають у створення хабів, навчальних центрів, бізнес-експерименти з логістики, моделювання і симуляції, бездефектного виробництва тощо. Так, учасники семінару мали нагоду дізнатись про грантове фінансування на впровадження цифрових інновацій за рахунок програм ЄС, зокрема «Горизонту 2020».
Яким є – може бути – місце науковців Політехніки у цій екосистемі? Наталія Шаховська розповіла про Laboratory of IoT в ІКНІ, де студенти навчаються за програмами провідних вишів світу і практикують набуті навички, Зеновій Верес – про бакалаврську програму IoT, що стартувала в ІКТА цьогоріч, а Роман Голяка – про проект RIOT, тобто Радіотехнічний IoT, який ІТРЕ реалізовує з компанією Cypress, а Андрій Стояновський – про роль бізнес-інкубатора вишу й хабу в подоланні розриву між очікуваннями бізнесу і науковців. Ці майданчики Політехніки мають напрацювання і бачать перспективи роботи, зокрема у сфері е-медицини, «розумного міста». Тим часом у Львові не одна компанія зацікавлена розвивати ІоТ. Тож хаб, безумовно, потрібен і посприяв би формуванню інноваційної екосистеми в Західній Україні, став би зразком для схожих ініціатив у країні. Керівник групи проекту від Політехніки, декан повної освіти ІКНІ Наталія Шаховська підсумовує:
– Ми домовилися про створення порталу ідей чи інновацій, де студенти і науковці зможуть викладати дані про свої можливості, розробки, а виробники – висловлювати свої потреби. Так, знаючи про пропозиції і запити, можна шукати точки дотику. Наші студенти вже працюють над веб-сайтом, ще дещо скорегують відповідно до окресленої концепції. У квітні 2017-го у Брюсселі будуть представлені результати нашої роботи – тоді й оберуть учасників другої фази проекту. Якщо ЄС підтримає створення хабу у Львові, він ввійде в міжнародну мережу, і ми зможемо брати замовлення і з Європи. Я сподіваюсь, нам усе вдасться. Найважливіше зараз – знайти майданчики, де можна впровадити ІоТ-рішення. У нас є певний діалог щодо е-медицини (може, вийдемо на подачу заявок на грантові програми). Втішно, що на семінарі був бізнес: виробники рішень у галузі ІоТ висловили свої побажання, а ось ті, хто мав би їх використовувати, були не надто конкретні. Та, думаю, ми спільно пошукаємо і знайдемо точки перетину. Дуже хотілось би, щоб хаб у перспективі був розміщений саме в Політехніці: тоді вона виконувала б не тільки роль центру компетенцій (виконання завдань), а й роль «брокера», який і шукає замовлення, і знає, хто їх може виконати.
