26 листопада 2024 року в Залі Захарієвича головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбувся симпозіум «Співпраця неурядових організацій із місцевими органами влади для адвокації питань українських воєнних мігрантів у країнах Вишеградської групи», організатором якого був Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою. Захід відбувався у змішаному форматі (офлайн та онлайн) із синхронним перекладом англійською мовою. До участі зареєструвалося 150 осіб із 18 країн світу.
Симпозіум розпочався із вшанування пам’яті українських воїнів, загиблих у час геноцидної війни росії проти України. Директорка МІОКу звернула увагу присутніх на крісла у залі із подячними букетами квітів, символічно відведені для захисників та захисниць України, які могли би бути учасниками імпрези.
У своєму вітальному слові Наталія Чухрай, д.е.н., професорка, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Львівської політехніки, наголосила, що Університет реалізує велику кількість міжнародних ґрантів, зокрема долучається і до проєктів Міжнародного Вишеградського Фонду. Вона зазначила, що завдяки ініціативі МІОКу Львівська політехніка вже не вперше стає платформою для спілкування авторитетних фахівців, науковців, представників органів місцевої влади та громадських організацій, думка яких важлива для розуміння сучасних міграційних процесів. Особливої гостроти це питання набуло через повномасштабне вторгнення росії, оскільки масова вимушена міграція українців стала новим викликом не лише для України, а й її сусідів – країн Вишеградської групи. Наталія Чухрай висловила впевненість, що обмін досвідом з консолідації зусиль для допомоги українським вимушеним мігрантам – це те, що також наближає нас до Перемоги, і запевнила учасників симпозіуму у важливому практичному значенні дискусії.
Катерина Терек, заступниця представника МЗС України у Львові, підкреслила актуальність обговорюваної тематики і наголосила, що Міністерство закордонних справ України тримає це питання на постійному контролі. Промовиця високо оцінила роботу МІОКу і зокрема його директорки Ірини Ключковської з пошуку найкращого досвіду надання допомоги українським вимушеним мігрантам, а також акцентувала на необхідності вироблення механізмів захисту їх від асиміляції у країнах тимчасового перебування.
Мартін Крупа, директор організації «Пам’ять нації» (Прага, Чехія), подякував за запрошення та можливість взяти участь у роботі симпозіуму і зазначив, що Україна зараз бореться не лише за свою державу і своїх людей, але й за свободу всієї Європи. Він поінформував присутніх про допомогу, яку надає його організація Збройним Силам України, а також про сприяння українським воєнним мігрантам, що надається у партнерстві з ЕКУ, яке очолює Богдан Райчинець. Він відзначив величезну роль НУО в підтримці українських біженців. Пан Крупа повідомив, що діяльність його організації не обмежується Чехією – вона діє і в Словаччині, і тут, у Львові, та висловив упевненість, що ця співпраця розвиватиметься і надалі.
Як керівниця проєкту Ірина Ключковська окреслила актуальність проведення дослідження у зв’язку зі змінами, які відбулися у сучасній світобудові внаслідок широкомасштабної війни, яку розпочала росія проти України 24 лютого 2022 року, що призвело, зокрема, до величезних міграційних потоків втікачів від війни – безпрецедентного з часів Другої світової війни явища – багатомільйонної масової міграції населення та появи вимушених воєнних мігрантів, внутрішньо переміщених осіб, шукачів притулку, біженців, переселенців та емігрантів. Вона нагадала присутнім, що Польща, Чехія та Словаччина, які першими взяли на себе удар міграційних хвиль мільйонів людей з України, мобілізували весь свій внутрішній ресурс для допомоги нашій державі та для подолання проблем українських воєнних мігрантів. Промовиця відзначила швидку реакцію на події, зміни у законодавстві та прийняття нових законів щодо статусу українських воєнних мігрантів, підкресливши, що важливим чинником успішної імплементації законодавчих ініціатив щодо українських вимушених мігрантів у цих країнах стала плідна взаємодія влади з громадянським суспільством, адже саме на громадській участі як одному з базових принципів належного управління у демократичних суспільствах вибудовується діалог щодо втікачів від війни і, як результат, реалізовуються практики співпраці громадських організацій з місцевою владою, зокрема й для адвокації питань українських воєнних мігрантів.
Співавтори дослідження оприлюднили результати проєкту «Найкращі практики співпраці громадських організацій із місцевою владою для адвокації питань українських воєнних мігрантів», викладені в аналітичному звіті.
Оксана П’ятковська – к.е.н., заступниця директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», член правління громадської організації «МІОК», Ольга Долінська – магістр, провідний соціолог відділу досліджень міграційних процесів МІОКу, та Володимир Гнатюк – д. філ. з пол. н., науковий співробітник відділу досліджень міграційних процесів МІОКу, презентували дані дослідження динаміки і структури вимушеної міграції з України до Польщі, Чехії та Словаччини внаслідок повномасштабного вторгнення росії, аналіз політики цих країн щодо українських воєнних мігрантів та діяльність громадянського суспільства у допомозі українським вимушеним мігрантам, а також навели приклади найкращих практик взаємодії неурядових організацій з органами місцевого самоврядування для розв’язання питань українських воєнних мігрантів у кожній із країн, охоплених проєктом.
Підсумовуючи презентацію, Ірина Ключковська відзначила, що це фундаментальне дослідження було реалізовано за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду у партнерстві ГО МІОК з ГО «Українська ініціатива в Чеській Республіці», ГО «Фундація Uniters» (Польща), ГО «Союз русинів-українців Словацької Республіки», подякувала партнерам за інформаційну допомогу та сприяння і запросила до слова керівників партнерських організацій.
У своїх виступах Віктор Бандурчин – секретар ЕКУ, заступник Голови Союзу русинів-українців Словацької Республіки (Словаччина) та Павло Богдан – голова Союзу русинів-українців Словацької Республіки (Словаччина), розповіли, як населення країни сприйняло українських воєнних мігрантів, ознайомили учасників симпозіуму зі змінами у системі освіти Словаччини¸ спрямованими на інтеграцію, і водночас, на підтримку українства, а також відзначили важливість не перейти тонку межу між інтеграцією та асиміляцією.
Богдан Райчинець, президент Європейського Конґресу Українців, голова Української ініціативи у Чеській Республіці (Прага), поділився міркуваннями про те, які виклики та обов’язки постають перед українською громадою, що стала найбільшою національною меншиною країни. Він виокремив такі основні проблеми: необхідність допомагати соціально слабким мігрантам (матерям з дітьми та інвалідам); запобігати зловживанням у працевлаштуванні та криміналітету і з цією метою співпрацювати з поліцією та МВС Чехії; розвивати освіту молоді та дітей; розв’язувати питання недостатнього фінансування українських організацій. Промовець наголосив на максимальній важливості відстоювати український потенціал та запобігати асиміляції.
Оксана Юринець, доктор економічних наук, професорка Національного університету «Львівська політехніка», народна депутатка України VIII скликання, голова української делегації у Парламентській асамблеї НАТО (Львів, Україна), акцентувала увагу присутніх на важливості досліджувати нову екосистему в країнах Вишеградської групи, оскільки це інформація, якою треба володіти і яку треба розуміти. Це дає бачення, як далі діяти і як у майбутньому відбудовувати країну.
На завершення роботи симпозіуму Ірина Ключковська ще раз подякувала Польщі, Чехії та Словаччині за прихисток для наших людей, а Міжнародному Вишеградському Фондові та партнерам проєкту – за можливість реалізувати це важливе дослідження. Вона наголосила, що Україна вміє пам’ятати і цінувати добро.
Докладніше – на сайті Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою.
