Листопадове засідання розпочалось із вручення нагород Міністерства освіти і науки України. Йдеться про подяку за найвищі показники публікаційної активності у міжнародних виданнях з високими індексами впливовості, а саме з квартилями Q1 і Q2. Ще одна не менш варта уваги подяка — за найвищу результативність участі у програмі ЄС «Горизонт-Європа». Ці відзнаки з нагоди Всесвітнього дня науки університет отримав під час урочистостей, що відбулись у Харкові.
Викладачі Львівської політехніки теж отримали відзнаки. Зокрема, професор кафедри електроенергетики та систем управління ІЕСК Георгій Лисяк — подяку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за роботу в галузевій експертній раді з електричної інженерії.
ЛОВА відзначила своїми подяками доцента кафедри прикладної математики ІМФН Ігоря Мединського та професора кафедри поліграфічних технологій та паковань ІПМТ Володимира Маїка.
Цього разу на засіданні Вченої ради відзначили й студента. Назар Маруха з кафедри прикладної математики, який успішно завершив навчання за програмою подвійних дипломів і захистив дипломну роботу в Університеті Л’Аквіли (Італія), отримав диплом магістра з математичної інженерії.
Перейменування та голосування
Серед питань, які розглянула Вчена рада, — перейменування Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки й деяких його кафедр. Як зазначив директор інституту Леонід Озірковський, це пов’язано з актуальними завданнями інституту та спрямуванням освітньої підготовки, яку здійснюють його науково-педагогічні працівники.
Отож Вчена рада проголосувала за нову назву — Інститут інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії. Кафедра радіоелектронних пристроїв та систем матиме назву — радіоелектронних технологій інформаційних систем, кафедра телекомунікацій — інформаційно-комунікаційних технологій, кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання — програмно-апаратних систем інфокомунікацій.
Також Вчена рада проголосувала за відзначення благодійників року, які цьогоріч найбільше доклалися до допомоги університету. Їх урочисто вшановуватимемо під час святкування Дня благодійника, що у стінах Львівської політехніки традиційно відбувається у грудні.
Питання порядку денного
Цього разу ґрунтовних питань до обговорення й ухвалення було два. Перше питання стосувалося вдосконалення підходів до підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників університету. Доповідь із презентацією на цю тему підготувала проректорка з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Ліля Жук. Це питання надзвичайно важливе для забезпечення якості освіти та наукових досліджень і сприяє професійному зростанню, адже для того, щоб студенти могли здобути якісну освіту, сучасний науково-педагогічний працівник повинен набувати, вдосконалювати та розвивати різні компетентності, насамперед свою педагогічну майстерність, а також цифрову, соціально-комунікативну й управлінську. Здебільшого підвищення кваліфікації — це навчання за відповідними програмами та різні види стажування, а також участь у програмах академічної мобільності.
Доповідачка зосередила увагу присутніх на тому, як ці питання реалізовують у Львівській політехніці, й акцентувала, що цьогоріч кількість фактично пройдених курсів із підвищення кваліфікації, враховуючи стажування, становила 1380 замість запланованих 602, тобто більш як удвічі більше. Це зумовлено великою відмінністю між кількістю запланованих і фактичних навчань за програмами підвищення кваліфікації, тобто йдеться про участь у тренінгах, семінарах, організування яких часто складно запланувати завчасно.
Слід наголосити, що 2024 року найбільша кількість підвищень кваліфікацій відбулася в ІНЕМ, ІКНІ, ІППО та ІГСН, а найбільший відсоток підвищення кваліфікацій спостерігається серед науково-педагогічних працівників ІАДУ, ІСТР та ІППО.
Найчастіше науково-педагогічні працівники брали участь у навчаннях за програмами підвищення кваліфікації (62 %), на другому місці — стажування в Україні й за кордоном (37 %). Лише 1 % охоплюють інші види підвищення кваліфікації, зокрема викладання в закордонних ЗВО у межах академічної мобільності. 74 % підвищення кваліфікації відбувається в Україні, 26 % — за кордоном. 64 % учасників цього року проходили підвищення кваліфікацію поза Львівською політехнікою, 36 % — безпосередньо в університеті.
Серед негативів у підходах до підвищення кваліфікації — формальне ставлення до цього питання і часто формальне підвищення кваліфікації. Доповідачка зазначила, що в нашому університеті є чимало підрозділів, де можна підвищувати кваліфікацію, зокрема відділ навчання та розвитку персоналу, Центр інноваційних освітніх технологій, кафедра педагогіки та інноваційної освіти, Центр забезпечення якості вищої освіти, Лінгвістично-освітній центр, Центр міжнародної освіти.
Відтак Вчена рада ухвалила проаналізувати потреби науково-педагогічних працівників щодо тематики програм підвищення кваліфікації, розробити інформаційний сервіс для організування та супроводу цих програм. Науково-педагогічним працівникам Вчена рада рекомендує задля поліпшення педагогічної майстерності підвищувати свою кваліфікацію що п’ять років, а вперше призначеним проректорам, директорам навчально-наукових інститутів, їхнім заступникам, завідувачам кафедр упродовж перших двох років підвищувати кваліфікацію за профілем посади.
Друге питання стосувалося положення про конкурс науково-інноваційних проєктів, метою якого є підтримка інноваційних проєктів із науковою складовою (зокрема, Deep-tech), що сприяють розвитку науки, технологій та інновацій в університеті, практичному впровадженню наукоємних технологій. Із цим питанням виступив проректор з наукової роботи Іван Демидов, представивши відповідний проєкт.
Отже, передбачено, що конкурс буде відкритий і відбуватиметься щонайменше раз на рік, а за найсприятливіших умов — два-чотири рази. Участь у ньому зможуть брати колективи дослідників або окремі дослідники, які працюють чи навчаються у Львівській політехніці.
Доповідач ознайомив присутніх з основними засадами конкурсу, критеріями його оцінювання та фінансування. Одна з основних вимог до учасників — актуальність і новизна проєкту, його інноваційний потенціал, сталість тощо.
Відповідно до проєкту положення, пріоритетними напрямами фінансування конкурсу будуть: MilTech, MedTech, BioTech, агробіотехнології й соціальні інновації, транспорт та інфраструктура, відновлювана енергетика, GovTech, CivicTech, наноматеріали, інформаційні технології та кібербезпека, фінтехінновації, інновації в галузі права та соціогуманітарних наук, які мають потенціал для масштабування. Після обговорення питання Вчена рада підтримала відповідне положення про конкурс.
