Вебінар про розвиток моделі відкритого доступу від компанії Clarivate відбувся традиційно – в середині лютого

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки
Заставка до матеріалу

Триває цикл вебінарів від компанії Clarivate. 15 лютого до річниці Будапештської ініціативи темою стала модель відкритого доступу до наукових журналів. Слухачі мали змогу дізнатися, що таке відкритий доступ, яку він має історію, які його види, переваги і недоліки, перспективи й поширені стереотипи про нього.

Традиційно про розвиток доступної науки та відкритого доступу говорять у середині лютого, згадуючи Будапештську ініціативу, що була оголошена 14 лютого 2002 року. На вебінарі аналізували відкриті публікації українських науковців за допомогою Web of Science та InCites, розповідали про бізнес-моделі журналів, а також про те, як знайти видання відкритого доступу і ті, що сьогодні з безкоштовними публікаціями.

Відкритий доступ – це вільний доступ у реальному часі до академічної інформації, зокрема до публікацій і даних в інтернеті. Вважається, що стаття у відкритому доступі, якщо немає фінансових, юридичних або технічних бар’єрів для доступу до неї. Читач може переглядати, завантажувати, копіювати, поширювати, роздруковувати, шукати інформацію в статті, використовувати її будь-яким способом у межах правових угод. Дослідницька інформація для читачів відкрита безплатно, на відміну від традиційної моделі.

Будапештська ініціатива поєднала стару традицію і нову технологію. Стара традиція – це готовність науковців і дослідників безкоштовно поширювати наукову інформацію, а новою технологією став інтернет. Електронне поширення надало можливість безперешкодного доступу до інформації всім, кого цікавить наука. Єдиним обмеженням на відтворення й поширення публікації та єдиною умовою копірайту залишаються право автора контролювати цілісність своєї роботи й обов’язкове посилання на його ім’я у разі цитування та використання його роботи.

Перевагами відкритого доступу є насамперед доступність, швидкість і масштаб поширення, економічний поштовх для виробництв, що мають доступ до новітніх наукових ідей, поліпшення освітнього процесу. До недоліків зараховують певну дисциплінарну обмеженість, тобто нерівномірність у кількості журналів відкритого доступу в різних сферах. У перехідний період багато науково-дослідних інститутів ще не передбачили виплати збору за обробку авторів (APC), а це веде до додаткових витрат для дослідників, чого немає у традиційної моделі. Тепер ситуація краща. Недоліком усіх бізнес-моделей вважають потребу досить довго чекати, перш ніж журнал набуде імпакт-фактора та зацікавить дослідників, особливо це стосується природничих, медичних та економічних наук.

Також на зустрічі спростовували хибні уявлення про цю бізнес-модель. Коли автор подає публікацію у відкритому доступі, то авторські права він не віддає. Навіть за угоди їх передання журналу, щоб він поширював публікацію, препринт можна розміщувати у відкритому доступі, він не редагований. Якого виду роботу можна розміщувати, навіть якщо це закрита публікація, має бути вказано на сайті видавництва. Статтю з відкритим доступом не у хижацькому, а в нормальному журналі рецензують, індексують у наукометричних базах даних, і вона має імпакт-фактор.

2018 року була створена cOAlition S, що представила план S як чергову ініціативу відкритої науки. З 2021 року план вимагає, щоб наукові публікації, які є результатом досліджень, фінансованих з державних грантів, публікували у відповідних журналах або на платформах з відкритим доступом. До того ж коаліція встановила 10 принципів плану S.

Відкритий доступ буває різний: золотий, золотий гібридний, безкоштовний для читання, зелений. Ознайомитися з нюансами кожного можна в довідці на сайті Web of Science.

Статистично частка публікацій у відкритому доступі в Україні зросла. З 2002 по 2023 рік відсоток таких публікацій становив 21%. За останній рік – 51%. Частина журналів скасувала оплату APC для українців у зв’язку з російською агресією, що варто враховувати та цим користуватися.

Платформа InCites дає змогу порівнювати ефективність науковців і організацій з використанням абсолютних та нормалізованих показників, визначати найвпливовіших і перспективних, наочно подавати результати, створювати автоматичні звіти, аналізувати дані Web of Science.

Відкритий доступ розвивається і набирає обертів, тому про нього варто говорити, а для пошуку журналів та аналізу різноманітної статистики доцільно мати на озброєнні зручні сучасні інструменти.

Скріншот з онлайн-семінару Скріншот з онлайн-семінару Скріншот з онлайн-семінару Скріншот з онлайн-семінару