Нещодавно за дорученням ректора Львівської політехніки Юрія Бобала проректор з навчально виробничої роботи Володимир Крайовський, головний інженер Університету Володимир Пашкевич та завідувач кафедри теплогазопостачання та вентиляції Василь Желех вивчали досвід економії енергоресурсів у Національному університеті України «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського.
Представники прес-служби Львівської політехніки запитали їх, чи пов’язана ця поїздка з блокадою шляхів сполучення з окупованою частиною Донбасу і загрозою енергетичної кризи? Ось що відповів Володимир Крайовський:
– В жодному разі! Ми вже давно планували вивчати досвід заощадження енергоресурсів у провідних технічних університетах України, зокрема, у КПІ, Харківському національному політехнічному університеті. Не блокада нас до цього підштовхнула, а саме життя. Енергоносії постійно дорожчають і, очевидно, будуть надалі дорожчати. А компенсація ВНЗ з бюджету зменшується. Вихід один – економити, щоб «не спалювати» чималі кошти із спецфонду.
Перед тим, як розповісти про досвід наших київських колег, нагадаю, що являє собою матеріально-технічна база Національного університету України «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського. Це – 35 навчальних корпусів, 20 гуртожитків. Зараз тут навчаються 20 тисяч студентів, натомість площі розраховані на 40 тисяч. Зрозуміло, що опалювати зайві квадратні метри університету вкрай невигідно. Тому з багатьох стояків у різних корпусах, де фактично немає студентів, вони спустили воду і законсервували їх. Більше того, з першого лютого у КПІ взагалі припинили опалення навчальних корпусів. Температура у навчальних приміщеннях становила 12 градусів тепла. Студенти навчалися у верхньому одязі. У той же час у гуртожитках була комфортна температура. Це не від доброго життя. В університеті порахували, що на оплату енергоносіїв у 2017 році доведеться витратити 140 мільйонів гривень, а компенсація з бюджету становить лише 20 мільйонів. Ми так зрозуміли, що кошти із спецфонду керівництво КПІ прагне максимально скерувати на завершення будівництва студентського гуртожитку на 600 місць, що триває вже п’ятий рік.
Проте досвід киян у справі заощадження енергоносіїв ми не можемо у повному обсязі застосувати для Львівської політехніки. Але й у нас ситуація з платнею за енергоносії у наступному опалювальному сезоні буде не менш напруженою. Про це говорив наш ректор професор Юрій Бобало, коли на засіданні Вченої ради університету інформував про параметри бюджету 2017 року.
– Які заходи розробляєте і впроваджуєте для економії енерговитрат?
– Насамперед, будемо пропонувати у січні-лютому 2018 року продовжити канікули, а точніше запропонуємо перерву в аудиторному навчанні. Дуже важливо активніше пропагувати і впроваджувати культуру енергоспоживання. Найближчим часом усі завідувачі кафедр мають подати перелік осіб, відповідальних за цю роботу. Це буде оформлено наказом ректора. Можливо, він знайде можливість заохотити матеріально цих людей. Йдеться про утеплення вікон, дверей, заміну вікон, де ще цього не зроблено. Слід проконтролювати й те, чи не працюють цілими днями електричні та газові плити у гуртожитках.
Та найефективніший шлях суттєвого скорочення енерговитрат – продовження модернізації нашого котельного господарства і самих будівель. Це стосується в першу чергу двох найбільш енергомістких котелень. Йдеться про запуск у дію на повну проектну потужність центральної котельні (вона буде і навчальною базою для теплоенергетиків) та котельні на вулиці князя Романа. Ми зможемо підвищити їх КПД щонайменше на 30 відсотків і відповідно менше спалювати газу. Окрім того, розглядаємо варіант лише часткового опалення тих об’єктів, на яких не працюють люди. Це, зокрема, приміщення на вулиці Конюшинній, де розташовані автопарк, технопарк і склади. Є варіант електричного локального опалення там, де працюють люди. Йдеться про колишній Палац спорту товариства «Трудові резерви» на вулиці Стуса, який нині реконструюємо. На жаль, швидше всього роботи цьогоріч не завершимо, тому будемо опалювати автономно лише ті кімнати, у яких розміщено колектив обласного управління фізкультури і спорту.
На завершення хочу наголосити, що економія енергоресурсів – це справа не лише відповідних служб Львівської політехніки, а й кожного працівника, кожного викладача і студента університету. Приклад енергоощадливості нам подають заможні провідні країни Європи і світу.