Кожного року перед випускниками бакалаврату постає вибір. Мова іде про здобуття магістерської освіти. Вступати чи не вступати – кожен вирішує залежно від бачення свого кар’єрного майбутнього та потреби бути магістром.
Магістр – освітній ступінь другого рівня вищої освіти
На цьому найперше акцентуємо увагу. Тому грамотно буде казати: вступаю на перший курс магістратури, а не на п’ятий курс. Відповідно до теперішнього Закону «Про вищу освіту», ступінь бакалавра означає здобуття повної вищої освіти. Тому саме тепер студенти дедалі частіше задумуються про те, чи треба їм вступати до магістратури.
Ступінь магістра вищий, ніж бакалавра. Отже, для магістратури необхідною умовою є диплом бакалавра або ж диплом спеціаліста, здобутий раніше. На магістратуру можна вступати як у рік завершення навчання на попередньому освітньому рівні, так і через декілька років. Також можна податися не лише до будь-якого університету, а й на цілком іншу спеціальність. Це називається «перехресний вступ».
Щоб вступити в магістратуру, необхідно скласти ЄВІ (єдиний вступний іспит з іноземної мови у форматі ЗНО) та фаховий вступний іспит. Фаховий вступний іспит складають як внутрішній іспит конкретного університету, окрім правничих спеціальностей, на які треба скласти єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).
Навчання на магістратурі триває від півтора до двох років, залежно від типу та особливості обраної освітньої програми. У Львівській політехніці є 1,5-річні освітньо-професійні магістерські програми, куди вступає більшість охочих, а також освітньо-наукові. Тут навчання триває повні два роки і спрямоване на майбутню наукову діяльність. Під час навчання магістри цих програм повинні написати і вдало захистити дипломний проєкт.
Зазвичай отримати магістерську освіту прагнуть ті студенти, які планують пов’язати своє майбутнє з науковою діяльністю або ж досягти вищих керівних посад і загалом втілити більше професійних можливостей.
Тенденції та особливості вступної кампанії в умовах пандемії
Важливим чинником при вступі у магістратуру, зокрема у 2021 році, є перелік певних особливостей, таких як: організування вступної кампанії, кількість бюджетних місць, карантинні умови, можливість змінити спеціальність чи навіть університет. Про це все ми говоримо з відповідальним секретарем приймальної комісії Львівської політехніки Михайлом Гончарем.
– Розкажіть, будь ласка, яка зараз спостерігається тенденція вступу у магістратуру? Збільшується чи зменшується кількість вступників кожного року? І з чим, на вашу думку, це пов’язано?
– У 2020 році кількість охочих вступати до магістратури була меншою, порівняно з попередніми роками. На це є декілька причин, зокрема:
- диплом бакалавра свідчить про перший рівень вищої освіти, і багатьом випускникам цього достатньо для майбутнього працевлаштування;
- єдиний вступний іспит (ЄВІ) та єдине вступне випробування (ЄФВВ), на етапі проходження яких відсіюється близько 9–15 % вступників;
- підвищення вартості навчання;
- суттєве зменшення кількості бюджетних місць.
Ми сподіваємось, що у 2021 році кількість бюджетних місць буде достатньою і це дозволить нам набрати в магістратуру вступників не менше, ніж у попередньому році.
– Студенти яких інститутів частіше вступають в магістратуру, а яких – рідше?
– Все залежить від бажання навчатись далі та від кількості бюджетних місць, які надає МОН, адже кожен із магістрів хоче потрапити на бюджет та мати можливість отримувати стипендію. Також важливу роль відіграє і кількість випускників бакалаврату та можливості навчатись за кордоном (на умовах академічної мобільності, паралельного навчання). Можемо навести статистичні дані вступу 2020 року: найбільше зарахованих до магістратури було в ІКНІ, ІНЕМ, ІКТА, ІППО, а найменше – в ІСТР, ІМФН, ІГДГ та ІАПО. Щодо місць державного замовлення, то найбільше їх було в ІКНІ, ІКТА, ІБІС.
– Як торік ситуація з пандемією вплинула на вступників і чи вплинула взагалі?
– Звісно, пандемія мала вплив на вступну кампанію 2020 року, адже через це її терміни були зміщені на місяць. Фактично усі активні дії, пов’язані з реєстрацією електронних кабінетів, поданням заяв, вступними іспитами та зарахуванням, довелося перенести на серпень–вересень 2020 року. Значна частина усіх процесів відбувалась дистанційно. Також для абітурієнтів організовували позмінні вступні іспити, для чого довелося залучити багато викладачів та аудиторій, щоб не порушити карантинних обмежень. Відповідно до рекомендацій МОЗ, в аудиторіях, котрі розраховані на 200 студентів, ми розміщували не більше 40, тобто наповнення було не більше 20% від загальної місткості. Цього року очікуємо на схожу ситуацію.
– Як часто студенти інших університетів вступають у магістратуру Львівської політехніки?
– Загалом близько 20% відсотків усіх вступників, котрі складають іспити та мають бажання навчатися у магістратурі Львівської політехніки, – це випускники бакалаврату з інших університетів. Але за результатами вступних іспитів документи до нашого університету подає трохи менше абітурієнтів.
– Чи всі випускники бакалаврату мають змогу змінити спеціальність та вступити до магістратури на вже інший фах?
– Відповідно до Умов прийому на навчання, для здобуття вищої освіти у 2021 році, вступник має право претендувати до магістратури на будь-яку спеціальність, якщо має диплом бакалавра. Однак цього року матимемо певні винятки: на спеціальність 081 «Право» можуть вступати лише випускники бакалаврату тієї ж спеціальності. Також є обмеження для вступників магістратури в Інститут архітектури та дизайну. Правила прийому на навчання до університету у 2021 році передбачають можливість вступу до магістратури в ІАРД лише зі споріднених спеціальностей бакалаврату.
Студенти-четвертокурсники – про вступ до магістратури
А що думають про магістратуру цьогорічні випускники бакалаврату? Дехто з них вважає, що вища освіта ступеню магістра важлива і що завдяки їй вони зможуть побудувати чудову кар’єру. Інші ж, навпаки, переконані, що головне – практичні навички і диплома бакалавра для цього буде цілком достатньо.
«На мій погляд, ступінь магістра справді необхідний для певних спеціальностей та посад, однак не є запорукою успішної кар’єри. Переваги – можливість у майбутньому здобувати вищу посаду. Недоліки – висока вартість навчання, і воно потребує багато сил. Цього року точно не вступатиму, можливо, – наступного. На мою думку, можливість вибирати освітній заклад для вступу – це великий плюс», – Анна Шередько, студентка 4 курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти, спеціальності «журналістика».
«Я планую вступати у магістратуру, оскільки мені подобається спеціальність, на якій навчаюся, що може стати хорошим стимулом для мого професійного зростання. Також задумуюся про вступ до аспірантури, тому розглядаю варіант освітньо-наукової магістратури, що є для цього обов’язковою умовою. Додатково не готуюся до вступу. Вважаю, що знань, отриманих за чотири роки в університеті, цілком достатньо», – Ірина Мершінець, студентка 4 курсу Інституту гуманітарних та соціальних наук, спеціальності «інформаційна, бібліотечна та архівна справа».
«На мою думку, вища освіта ступеня магістра наразі не відіграє ролі для роботодавців. Набагато важливішими є професійні вміння людини. Так, я планую вступати у магістратуру. Щоправда, оберу іншу професію. Освіти ступеня бакалавра для моєї спеціальності у нас час достатньо, адже більшість студентів журналістики починає працювати ще на 3–4 курсі», – Анна Зіганшина, студентка 4 курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти, спеціальності «журналістика».
«Наразі я не вступатиму у магістратуру. Це вже точно вирішила для себе. Не впевнена, що працюватиму за своєю бакалаврською спеціальністю, тому мені потрібен час, щоб зрозуміти, чи в тому-таки руслі буду рухатись далі. Вважаю, що практика більш важлива, а в магістратуру можна вступити і пізніше, якщо буде потреба», – Оксана Антоняк, студентка 4 курсу Інституту економіки і менеджменту, спеціальності «банківська справа та страхування».
Магістратура – це нові можливості
Магістратура, зокрема у Львівській політехніці, є важливим етапом для дальшого професійного зростання та нових можливостей. З одного боку, вона дозволяє випускникам поринути більше в епіцентр подій вибраного фаху та відкриває шлях до наукової діяльності, а з іншого – є міцним фундаментом для кар’єрного зростання. Диплом випускника магістратури, окрім здобутих додаткових знань, дає додаткові нагоди для реалізування різних професійних потреб. На ринку праці це залежить від вимог роботодавців та рівня бажаної посади. При відборі на роботу вирішальні саме можливості і фахові вміння, а не наявність диплома магістра, однак є посади, на які все ж потрібно бути магістром.
Цю думку підтверджує Оксана Колиба, HR-менежерка компанії Zozoola Academy, яка у пошуку фахівців тісно співпрацює з Відділом працевлаштування та зв’язків з виробництвом Львівської політехніки. Пані Оксана наголошує:
– Висловлю свою особисту думку як HR-менеджерка. При розгляді кандидатів важливими є їхні професійні навики (якщо він уже встиг їх набути) та особистісні характеристики. А сама освіта магістра чи бакалавра не матиме вирішального впливу на мій вибір. Зрештою, якщо кандидат не відповідає вимогам до посади, то наявність диплома магістра теж не виправить ситуації».
Отже, кожен із нас сам вирішує, чи потрібна йому магістратура. З одного боку, знань забагато не буває. З другого – навчання суто заради додаткового диплома не має жодного сенсу, тому питання магістратури треба добре обдумати: зрозуміти, чого ми прагнемо, яких знань хочемо набути і ким себе бачимо професійно через кілька років.
