Олена Мигул, студентка четвертого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Доволі часто. Ми всі любимо читати»
Своїм друзям дарую книги доволі часто, бо вони – інтелектуали. Усе залежить від їхніх уподобань. Наприклад, одна подруга захоплюється садівництвом, то я їй подарувала книгу про це, ще одна цікавиться саморозвитком, то, відповідно, їй підшуковую щось у цьому напрямі. Я теж часто отримую книжки у подарунок. Друзі здебільшого знають, що я люблю читати, тому завжди догоджають цікавою літературою. Для себе склала список ста книг, які треба прочитати і стараюся дотримуватися цього переліку, щоб не купувати книг, які не будуть для мене цікавими. Та, зрештою, якщо трапляється щось цікаве поза моїм переліком, то, звичайно ж, читаю.
Ольга Ханас, випускниця Інституту гуманітарних і соціальних наук:
«Якщо впевнена, що книжку прочитають»
Дарую, якщо впевнена, що книжку прочитають, а не просто поставлять на полицю. На власний розсуд ніколи не обираю таких подарунків. Мушу бути впевнена у вподобаннях. Мої друзі переважно цікавляться літературою релігійного спрямування. Зрештою, й мені дарують книги на цю ж тематику. Собі не дуже часто купую книги.
Денис Вертелецький, студент другого курсу Інституту гуманітарних і соціальних наук:
«Я не дарував, а мені – часто»
Якщо чесно, то ще жодного разу не дарував нікому книг. Хоча мені дарують часто. Зокрема, багато цікавої літератури привозять із-за кордону. Нещодавно отримав у подарунок декілька книжок всесвітньо відомого нейрохірурга Бена Карсона, зокрема «Думай широко», «Золоті руки». Купую більше для навчання, щоб розвиватися не лише з тієї літератури, що є в наших бібліотеках. Хоча нині більше читаю в електронному форматі, бо не завжди маю можливість носити зі собою багато речей.
Назар Данчишин, випускник факультету філології Львівського національного університету ім. І. Франка:
«Дарую дуже багато книг»
Насправді, це найбільш поширений подарунок, який я практикую для своїх знайомих, близьких. Я люблю читати і мої знайомі теж. Якщо знаю вподобання людини, то орієнтуюся на них. Та часто і на власний розсуд та смак обираю книгу для подарунку. Найчастіше – це художня література. Якщо подарунок для дівчат – це, зазвичай, поезія, наприклад, Наталки Білоцерківець чи Ігоря Калинця, а може бути щось іноземних авторів. Я теж отримую в подарунок книги. Хоча мій рекордний презент був на літературному конкурсі, де мені подарували майже три пакунки книжок від сучасних українських видавництв. Часто сам собі купую книги. Найновіше моє придбання – «Інтернат» Сергія Жадана. Нерідко купую літературознавчі видання. Буває, приходжу до книгарні за чимось одним, а потім знаходжу ще щось цікаве і не можу собі відмовити – купую.
