Уже другий рік свій перший досвід роботи у команді першокурсники кафедри САПР Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій набувають у другому семестрі.
– Веду у них практичну роботу з предмету «Командна робота і презентативні навички», – говорить асистент кафедри САПР Назарій Яворський. – Упродовж другого семестру ознайомлюю студентів із усіма основними розробками програмних продуктів (від ідеї до реалізування). Вони отримують перші навички роботи в команді, вчаться пропонувати свої ідеї. Під моїм керівництвом студенти розробляють ці ідеї, доводять до логічного завершення програмний продукт, презентують та захищають його. Для нас важливо навчити їх не лише спільно створити певний програмний продукт, а й уміти його вдало «продати».
До слова, Назарій – сам майже вчорашній студент, хоча вже захистив кандидатську дисертацію. На думку заступниці директора ІКНІ, доцентки кафедри САПР Уляни Марікуци, студенти його дуже люблять, адже «має до них терпіння й живе з ними на одній хвилі».
– Щороку зустрічаю різну молодь, дуже важливо, що вони знають, навіщо прийшли в університет, – вважає молодий викладач. – Їм цікаво пізнавати нове й незвідане, дуже відповідально ставляться до презентацій своїх програмних продуктів. Тішить, що вчорашні школярі, які не мають ще потрібного багажу знань, успішно вчаться опановувати свій майбутній фах. По суті, саме на практичних заняттях із програмування студенти починають розуміти, до чого їм готуватися, які знання найбільше потрібні.
Торішнього навчального року команди хлопців (нині це вже другокурсники) розробляли різні мобільні додатки. Викладач із гордістю показує годівницю для домашніх тварин, систему для поливання рослин, інкубатор для вирощування курчат, качат, індичат тощо. І хоч ці розробки ще далекі від досконалих, та важливо, що зробили їх вчорашні школярі. А коли їм вистачить снаги доопрацювати свої мобільні додатки, то багатьом вони стануть у пригоді: власники домашніх тварин зможуть годувати своїх улюбленців, будуть доглянуті й квіти під час відпусток… З цим усім допоможе впоратися відповідний мобільний додаток на смартфоні.
Багато студентів розробляли різні ігри. А ось Мадлена Громова, Софія Семчишин, Вероніка Пастернак, Діана Панчишин, Юлія Неймет та Ольга Сватюк вирішили створити мобільний додаток на кшталт опитувальника, розрахованого на хлопців. Зустрітися з ними всіма під час канікулярного відпочинку було практично неможливо, то ж на зустріч, яку організувала Уляна Марікуца (за що їй особлива подяка) погодилися львів’янки Мадлена, Софія та Вероніка, які щойно повернулися з відпочинку.
– На курсі ми єдині дівчата, тож охоче об’єдналися для спільної роботи, – каже Мадлена. – Ідея створення комп’ютерного додатка, який допоміг би хлопцям (а їх у нашій групі 26) краще розуміти жіночу логіку, визріла сама собою. Звичайно, все це мало бути у вигляді гри. Взялися до роботи. Не скажу, що все було просто й легко, та з допомогою наших викладачів нам таки щось удалося зробити. Презентація проекту минула дуже вдало. Сподіваємося, що хлопці, пройшовши цю гру, яку ми зробили у формі вікторини, на підсвідомості почнуть краще нас розуміти: можливо, буде менше сварок, утвориться більше пар. Вони, до слова, дуже чекають, коли наш мобільний додаток буде у вільному доступі.
– Те, над чим працювали, більше схоже на курсову роботу, яку ми захистили наприкінці минулого навчального року, – додає Вероніка. – Нині працюємо над сюжетом, бо програмну частину вже написали. Наші опитування стосуватимуться відпочинку, перших побачень, прогулянок у парку, відвідин ресторанів чи кафе тощо. Тобто того, з чим стикаються хлопці, спілкуючись із дівчатами (зазвичай у них різні погляди на життя, стосунки тощо). Опитування матимуть три позитивні відповіді й одну негативну. Над цими запитаннями й темами ще працюємо. Комусь може здатися, що наш мобільний додаток нецікавий, адже можна поговорити на різні теми віч-на-віч. Та, як показує практика, під час такого спілкування багато питань ніби зависають у повітрі, бо не завжди інший знає, як поводитися у різних ситуаціях, не може чітко сформулювати чи й висловити якусь свою думку. Зрештою, цей мобільний додаток хлопцям цікавий. І це головне. А нас навіть оця невеличка (для нас дуже велика) робота окрилює. Щасливі, що потрапили у таке майже родинне середовище, де викладачі допомагають нам творчо розвиватися.
– Маємо нагоду отримати добру базову підготовку, можливо, що згодом нас зацікавить не лише практична, а й наукова робота, – долучається до розмови Софія. – Навчаючись, зрозуміли, що варто висловлювати всі свої ідеї, навіть, на перший погляд, абсурдні, не розчаровуватися, коли щось не виходить, та вперто йти до своєї мети. А викладачі, як надійний тил, завжди допоможуть реалізувати себе.
