Наш допис – про Едмунда Лібанського, випускника і працівника Львівської політехніки. Його знали як талановитого інженера, авіаконструктора, популяризатора технічних знань, публіциста.
Зацікавлення Е. Лібанського стосувалися різноманітних сфер діяльності. Тому уривчасті відомості про нього можна знайти в дослідженнях різної тематики: історії польської авіації та кінематографії у Львові, діяльності Народного університету ім. Адама Міцкевича на межі століть і навіть історії спіритизму в Польщі.
Едмунд Лібанський народився 12 лютого 1862 р. в Кракові. Після закінчення Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові залишився працювати асистентом на кафедрі будівництва мостів у професора Максиміліана Туллє.
З 1893 р. був членом Політехнічного товариства у Львові, а в 1895 р. став заступником члена Люстраційного комітету. Едмунд Лібанський також був членом Польської соціалістичної партії і в 1898 р. брав участь у реорганізації Закордонного союзу польських соціалістів.
Одним із напрямів його діяльності була популяризація досягнень науки і техніки. Перші виступи як лектора відбулися ще у 1901 р., коли проходив практику в Технічному відділі Галицького намісництва у Львові. З часом він став публікувати свої статті на сторінках різних періодичних видань.
Упродовж 1908–1910 рр. обіймав посаду завідувача Технічного відділу Львівського земельного банку (Bank Parcelacyjny we Lwowie), потім працював у Крайовому відділі Галицького намісництва.
Розвиток науково-технічного прогресу приніс нові можливості у поширення і пропаганду знань. Е. Лібанський почав використовувати засоби кінематографа у популяризаторській діяльності. Свої лекції він доповнював спочатку «рухомими» фотографіями, потім фільмами, які демонстрували в кінотеатрі «Уранія». З часом він став керуючим разом з інженером І. Яскульським як «Уранією», так і кінотеатром «Ванда» (згодом «Байка»). До речі, Е. Лібанський також став піонером радіо у Львові, заснувавши «Радіоклуб».
У планах інженера було побудувати іподром і кінотеатр у Львові. Він навіть виграв оголошений містом конкурс, однак йому не вистачило інвестицій.
Ось як описує Е. Лібанського журналіст видання Świat, який брав у нього інтерв’ю: «Я побачив молодого чоловіка років сорока, жвавого і запального ентузіаста».
Варто зазначити, що Едмунд Лібанський був автором перших аерофотознімків Львова. 29 травня 1910 р. він піднявся на повітряній кулі разом з інженером К. Ріхтманом та військовим поручником Харнішем, досягнувши висоти 2600 м, і подолав шлях від Львова до Золочева. Цю подію не лишила без уваги тогочасна преса. На сторінках тижневика Nowości ilustrowane від 4 червня 1910 р. із захопленням розповідали читачам про чергове підкорення неба.
Свої враження від польоту Едмунд Лібанський описав у статті «Понад хмарами» у виданні Świat: «...Перехилившись через край, дивлюся я на землю, яка швидко віддалялась, і взагалі не відчуваю швидкості польоту. Внизу лежить величезний строкатий килим міста. Легкий пил пливе над містом, позолочений сонцем. Все зникло: шум, люди. Видно чіткі лінії вулиць і будинків, ніби на карті, серед них подекуди темно-зелені клаптики садів. З верхів будинків мерехтить відблиск світла, здається, що я бачу якесь спляче місто-мрію, чарівний міраж реальності. Я отримав дивовижно приємне відчуття, дивлячись на місто, яке на такій висоті відкриває очам невідому красу».
Ще одним із напрямів його діяльності була видавнича справа. Лібанський був членом редколегії журналу Czasopismо Techniczne, де в 1895–1896 рр. публікували його наукові статті.
Протягом 1903–1910 рр. виходив популярний тижневик про техніку і промисловість Przemysłowiec. Е. Лібанський був головним редактором і видавцем журналу. На сторінках видання часто друкували його статті, які яскраво відображали різнобічні інтереси, політичні погляди редактора, їх еволюцію.
Це особливо очевидно у зв’язку із захопленням Е. Лібанського темою авіації. Спочатку з’являлися лише випадкові короткі замітки в інформаційному розділі, не більше ніж повідомлення на інші теми. З часом він став писати про підкорення атмосфери. Пізніше згадок і заміток про авіацію публікувалося дедалі більше. У 1910 р. з’являється постійна рубрика «Авіація», де щораз частіше друкують креслення конструкції аеропланів.
Захоплення Е. Лібанського авіацією знайшло своє відображення не тільки на сторінках періодичних видань. У 1909 р. він став одним з ініціаторів створення у Львові авіаційно-технічного товариства «Авіата» (Awiata). Крім того, він був одним з організаторів найстарішої авіаційної асоціації у Польщі – Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки (Związek Awiatyczny Studentow Politechniki Lwowskiej), заснованої 6 листопада 1909 р.
Е. Лібанський також проєктував у галузі авіаційної техніки. На зламі 1909–1910 рр. він розробив чотирициліндровий авіаційний двигун повітряного охолодження потужністю 48 кінських сил. Він встановив його на аероплан власної конструкції, який поєднував переваги моноплана і біплана, – «Монобіплан I». Будівництво аероплана було завершене у травні 1910 р., випробування пройшли в червні того самого року на військовому полігоні. Однак під час першої спроби злету вибухнув двигун і літак впав на землю.
Протягом 9.09–15.10.1910 р. аероплан експонували на Першій авіаційній виставці, яка проходила у Львівській політехніці. Е. Лібанський відмовився від оснащення літака іншим двигуном і восени 1910 р. почав будувати новий двомісний аероплан із трициліндровим двигуном потужністю 28 кінських сил, який спершу називався «Монобіплан II», а пізніше – «Ластівка». В серпні 1911 р. він здійснив успішні польоти у Вінер-Нойштадт, недалеко від Відня. Аероплан «Ластівка» став третім літаком, побудованим у Польщі, який злетів у небо. Отже, становленню і розвитку авіації сприяли ентузіасти, люди, захоплені ідеєю польоту, такі як Едмунд Лібанський.
Світлини – із сайту «Фотографії Старого Львова».
