У межах Концепції розвитку території академмістечка за підтримки Асоціації випускників Львівської політехніки триває робота над проєктом встановлення сонячних станцій на дахах та фасадах навчальних корпусів № 4 і № 5. Це питання обговорювали під час робочої наради за участю проректора Володимира Крайовського, головного інженера Володимира Пашкевича, головного енергетика Ігоря Курильця, завідувача кафедри теплогазопостачання і вентиляції, професора Василя Желиха, голови правління Асоціації випускників Ігоря Павлішевського та випускників університету, інженерів-експертів напряму зеленої енергетики.
― Львівська політехніка має підписану угоду з німецькою компанією GORA Infra на проєктування й авторський нагляд проєкту енергозбереження, який передбачає приведення будівель університету до енергоефективного класу С. Роботи виконуватимуть за грантові кошти Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля за підтримки Європейського інвестиційного банку. Реалізація програми стане значним проривом у напрямі модернізації навчальних корпусів університету. Зможемо економити немалі кошти на комунальних видатках. Сьогодні консультанти з міжнародних організацій визначають, як ефективно реалізувати цей проєкт. Плануємо розпочати його наступного року. Хотілося б, щоб врахували всі пропозиції і зауваження з боку університету. Нині економічно вигідно і престижно використовувати технології зеленої енергетики. Саме з цією метою, для обміну досвідом, ми і зустрілися з нашими випускниками ― експертами в цій галузі, ― зазначив проректор Володимир Крайовський.
Випускник інженерно-будівельного факультету (тепер Інститут будівництва та інженерних систем), керівник проєктного офісу АТ «Концерн Галнафтогаз» (ОККО) Віталій Кузовкін наголосив, що готовий поділитися своїм досвідом.
― Як нас вчили в університеті ― зробити і збудувати можна все. Будівництво нашої сонячної станції на даху корпусу, разом із фасадною сонячною системою офісу Товариства на вулиці Героїв УПА, було для нас викликом, із яким компанія успішно впоралася. Реконструкція корпусу давно назріла, та завжди були інші пріоритети. Лише коли нам запропонували комплексне рішення ― об’єднати реконструкцію, утеплення, заміну вікон із розміщенням сонячної станції, ми вирішили негайно розпочати роботи, ― каже Віталій Кузовкін. ― Ми дуже скрупульозно підходили до підготовки проєкту і його реалізації. Поступово підбирали рішення, від найменших дрібниць і аж до оформлення зеленого тарифу. Якихось надзвичайних критичних проблем не виникало. Ми навіть їздили до Китаю, щоб знати, як виготовляють такі панелі, розмовляли з різними потенційними підрядниками. Влаштування фасадних сонячних панелей, на відміну від звиклого, стандартного монтажу дахових станцій, більш трудомістке та дорожче завдання. Ми випробовували стіни на міцність, робили проєкт з урахуванням додаткового навантаження, враховували вітрове навантаження, сканували фасад, щоб визначити відхилення від вертикалі. Ми зробили перерахунки в різних проєктних організаціях і переконалися, що в нас є достатній запас міцності.
Як комерційна організація, перш ніж взятися за проєкт, рахували, яка буде віддача на наші інвестиції. Виконана робота того вартувала. Крім повернення коштів за «зеленим» тарифом ми маємо суттєву економію теплової енергії. У приміщеннях із фасадного боку будинку, облаштованого сонячними панелями, взимку опалення не вмикаємо. Це чудовий теплоізоляційний ефект.
― Наші попередні обрахунки розміщення сонячної станції на даху навчального корпусу № 4 показують, що економія витрат на електроенергію становитиме близько 1 500 000 гривень на рік (з урахуванням теперішніх тарифів). Орієнтовна окупність такого проєкту становитиме 4,5–5 років. Насправді енергія має тенденцію дорожчати: сьогодні університет платить 5,17 грн/кВтхгод, а за прогнозами фахівців, вартість енергії у 2023 році може становити 8,27 грн/кВтхгод, ― пояснив головний інженер компанії «Системи енергозбереження», випускник радіотехнічного факультету (нині Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки) Мар’ян Ткач. А також додав, що не можна сонячну станцію розглядати як окреме джерело енергії, адже вночі вона не працює. Сонячна станція є доповненням до сталого енергопостачання закладу.
― З досвіду знаємо, що фасадні сонячні системи також ефективні. Особливо враховуючи зручне розміщення корпусів університету. Ефективність таких панелей може бути висока навіть взимку. Сонце в цей час перебуває низько над горизонтом, і сонячні промені потрапляють на панелі майже під прямим кутом. Сам кристал за мінусових температур веде себе також по-іншому: його вихідна потужність, якщо порівняти з літом, збільшується. Тож ми можемо генерувати достатньо енергії і в зимовий період, що для Політехніки є особливо важливим, ― наголосив Мар’ян Ткач. ― Коли ж говорити про тепловтрати, то використання фасадних сонячних панелей є добрим рішенням для їх зменшення. Колектори нагріваються до +12–14 градусів Цельсія і створюють теплову подушку (теплоізоляційний бар’єр) між зовнішнім параметром стін і самими панелями. Це суттєво впливає на зменшення тепловтрат.
Головний інженер проєктів компанії «Еко-Оптіма», випускник Інституту енергетики та систем керування Юрій Федак зазначив, що вони готові ділитися своїми знаннями, адже вже тривалий час працюють на ринку зеленої енергетики і мають значний досвід у будівництві сонячних станцій.
― Ми облаштували в навчальному корпусі № 5 демонстраційну сонячну станцію для навчальних цілей студентів Інституту енергетики та систем керування. Для того щоб правильно сформувати наші пропозиції, нам важливо розуміти вихідні дані проєкту, зокрема обсяги споживання енергії в університеті (помісячно впродовж трьох років), дослідити низку технічних питань стосовно обраних корпусів. Облаштування дахових і фасадних сонячних станцій є абсолютно реальним і, з урахуванням світових тенденцій, корисним проєктом для університету, особливо в поєднанні із задекларованою програмою енергозбереження за підтримки міжнародних партнерів, ― зауважив Юрій Федак.
Керівник проєктів компанії «Стала енергетика», випускник електрофізичного факультету (тепер Інститут енергетики та систем керування) Богдан Левчук, підсумовуючи обговорене, додав:
― Важливою є тенденція. Сьогодні найефективніший спосіб енергозбереження – це утеплення будівель. Якщо поєднати його з облаштуванням сонячних станцій і особливо, з використанням сонячних панелей на фасадах корпусів, матимемо значну економію витрат. Це також забезпечить комфортніші умови для роботи в начальних аудиторіях, що сприятиме підвищенню продуктивності праці викладачів і студентів. Такі показники не завжди враховують економісти, та вони важливі, тож не варто їх ігнорувати, адже основний капітал університету ― люди. Крім того, на краще зміниться архітектурна привабливість корпусів № 4 і № 5, стане більш інноваційною, сучасною. Для технічного закладу вищої освіти, який займає лідерські позиції в освіті, важливо задавати тренд. Ми маємо гарні вихідні умови ― велику площу фасадів корпусів, розміщення в південному напрямку тощо. Переконаний: розумне поєднання технологій утеплення з технологіями зеленої енергетики дасть хороший результат для Львівської політехніки.
Голова правління Асоціації випускників Львівської політехніки Ігор Павлішевський підкреслив, що це ще один проєкт, який об’єднує випускників-політехніків навколо значущих для університету змін:
― Фахова розмова інженерів, які вболівають за свій університет, ― це один із прикладів, як діє програма Асоціації випускників «Платформи діалогу». Сподіваюся, що адміністрація університету дослухатиметься до порад своїх учнів у реалізації пріоритетних для вишу завдань. Далі з викладачами і студентами кафедри економіки підприємства та інвестицій робитимемо фахове ТЕО проєкту. У разі потреби Інститут будівництва та інженерних систем долучатимемо до обстежень стінових панелей, несучих конструкцій навчальних корпусів тощо.
― Пропозиція створення сонячних станцій на дахах деяких навчальних корпусів не є новою. Ми порушували це питання кілька років тому, та через певні причини не дійшли до реалізації. Насправді це хороший напрям інвестування коштів університету з метою економії коштів на комунальні видатки, зокрема на електроенергію та теплову енергію; створення комфортного середовища в аудиторіях навчальних корпусів. Лише потрібно чітко розуміти, куди перетікатимуть залишки генерованої енергії в місяці мінімального споживання. Які будуть у цьому напрямі рішення і як це впливатиме на ефективність інвестицій та окупність проєкту загалом. Також треба враховувати експлуатаційні витрати станції та знати, як вона буде обслуговуватись, ― проаналізував ідею проєкту директор Інституту енергетики та систем керування Андрій Лозинський.
