Розповідає Марта Ковалик, активна учасниця всіх проєктів Центру Студентського Капеланства, Волонтерського простору DoBro, випускниця Національного університету «Львівська політехніка»:
– Моє перше знайомство з Центром Студентського Капеланства відбулося випадково. Ще на другому курсі побачила оголошення у фейсбуці про студентську прощу до Гошева. Пам’ятаю, як я спішила зранку й ті славнозвісні сходи Політехніки пробігла менше ніж за 50 секунд!
Тоді я вперше познайомилася з діяльністю капеланства й отцем-капеланом Мар’яном Мисяковським, який мене тоді приємно здивував, адже був дуже відкритим, простим, жартівливим і переживав, щоб ніхто не був голодним. А в кінці дня, коли ми повернулися у Львів, всі учасники прощі на прощання почали обійматися – і для мене це було так гарно, а особливо, коли отець ще кожному казав щось цікаве на вечір. І тоді я пообіцяла, що тепер буду приходити до них у дзвіничку…
Особисто для мене ЦСК і дзвіничка – це ніби другий дім, де хочеться #просто_бути. Це місце, де тебе приймають, таким, як ти є, не нав’язують свої погляди, бережуть твої особисті кордони. Тут ламають багато стереотипів про церкву. А студенти дуже довго розходяться після Літургії, бо бачилися вони аж вчора. Отці часто організовують спільні молитви, реколекції, чування і, звичайно, активний відпочинок для нас. Саме з учасниками капеланства я підкорила свої перші гори.
Також на капеланстві діє волонтерський простір DoBrо. Він дає можливість, особливого служіння іншим. Адже у підготовці і проведенні ярмарків, таборів, поїздок на схід України кожен учасник жертвує своїм часом, відпочинком, можливостями, а у відповідь на свої старання бачить і відчуває любов від інших – це і надихає творити щось нове!
Щаслива бути капеланчиком!
Докладніше – на сторінці Центру Студентського Капеланства у соцмережі Фейсбук.
